Д 64.051.10 (Історичні науки)
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10744
07.00.01 — історія України;
07.00.02 — всесвітня історія
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Документ Опіка над дітьми на українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Кравченко, Олена Валентинівна; Kravchenko, O.V.Relevance of research is predefined by the necessity of the scientific analysis of the origin and development of the state, public, church and private care of children in the Ukrainian provinces of the Russian empire. The main hypothesis of research is that during a certain historical period in the Ukrainian provinces there was formed a complex, original system of child care for such categories of minors as babies-foundlings, extramarital children, orphans, juvenile delinquents, sick children, children with physical disabilities (blind, deaf-mute) and the poorest children from the privileged population stratum at the age from birth to 21.Документ Кустарно-реміснича промисловість міста Харкові в роки непу (1921–1928 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Євсюкова, Онисія Геннадіївна; Evsyukova, O.G.Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню кустарноремісничої промисловості міста Харкова у роки непу, дослідженню державної політики регулювання розвитку дрібного виробництва, вивченню процесу становлення та функціонування кустарно-ремісничої промисловості та кооперації кустарів та ремісників. Висвітлено роль і місце кустарів та ремісників у теоретичній концепції більшовицької влади років непу. Досліджено методи державного регулювання кустарно-ремісничого виробництва. Вивчено кількісні параметри, соціально-професійний та національний склад дрібних товаропродуцентів міста. Простежено особливості економічних позицій дрібних виробників. Виділено ряд етапів у розвитку дрібного сектору виробництва, що обумовлені більшовицькою політикою. Проаналізовано причини занепаду кустарного виробництва на фоні згортання непу.Документ Політика радянської влади в житловому питанні та його вирішення в Харкові (1920 – 1934 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Чаговець, Тетяна Володимирівна; Chagovets, T.V.У дисертаційній роботі вперше досліджується житлова політика радянської влади в столичному Харкові. Аналізуються проблеми житлової кризи в 20 – 30-ті роки ХХ ст. Розглядаються соціально-культурні та ідеологічні передумови, що сприяли формуванню житлової політики радянської влади. Докладно вивчається структура та суб’єкт державного ведення та користування житлом, феномен нової житлової політики й особливості фінансового та організаційно-управлінського забезпечення житлової галузі. У роботі комплексно схарактеризовані форми житлового ведення – державна, кооперативна та приватна. З’ясовано, що радянській владі вдалося за допомогою політичних та економічних важелів організувати населення та стимулювати його дбати про житло. Було сформовано житлове законодавство, у межах якого всі процеси, пов’язані з житлом, залежали від державних органів управління в галузі житлової політики, а загальнодержавне планування дозволило звести в Харкові містобудівні підприємства, що мали розвинуту інфраструктуру. Усе зазначене вище сприяло піднесенню Харкова на новий індустріальний рівень.Документ Лютеранська конфесіоналізація в політиці саксонських правителів (1525–1580 рр.)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019) Каріков, Сергій Анатолійович; Karikov, S.A.У дисертації досліджено лютеранську конфесіоналізацію як складник політики саксонських правителів у контексті формування земельної державності Саксонії. Систематизовано теоретичні моделі конфесіоналізації, уточнено їх зміст, визначено, що її межовими датами є 1525–1580 рр. Лютеранська конфесіоналізація у Саксонії вперше проаналізована у трьох аспектах: суспільно-політичні трансформації, перетворення релігійно-церковного життя, зміни у соціокультурній сфері. Доведено, що важливу роль у твердженні Саксонії як центру конфесіоналізації відіграла політика Шмалькальденського союзу. Визначено, що перехід курфюрства Саксонського під владу Моріца після Шмалькальденської війни 1546-1547 років. позначив новий етап формування земельної держави, продовженої Августом після Аугсбурзького світу 1555 як єдиновладним правителем. Проаналізовано особливості діяльності церкви Саксонії: проведення візитацій, розробка євангелічних статутів, написання віросповідних книг, подолання протиріч між гнезіолютеранами та філіппістами, формування ортодоксії. Визначено шляхи реалізації закликів до «порядку» через соціальне дисциплінування. Проаналізовано реформи шкіл та університетів, що призвели до створення нової територіальної системи освіти.Документ Земства України на тлі суспільно-політичних процесів доби Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.)(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Матвієнко, Т.О.; Матвиенко, Т.А.; Matvienko, T.У дисертаційному дослідженні комплексно проаналізовано політику Тимчасового уряду та Української Центральної Ради щодо земств, еволюцію ставлення останніх до суспільно-політичних процесів Української революції та національного державотворення. Досліджено особливості демократизації земств на весні 1917 року та під час виборів до волосних, повітових і губернських органів самоврядування сільського населення влітку ‒ восени 1917 року. Визначено вплив більшовицького Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді на земства України, наслідки агресії більшовицької Росії в Україну для земських органів Української Народної Республіки. З’ясовано особливості функціонування органів земського самоврядування УНР за присутності на її території австронімецьких військ. В диссертационном исследовании комплексно анализируется политика Временного правительства и Украинской Центральной Рады относительно земств, эволюция отношения последних к общественно-политическим процессам Украинской революции и национального строительства государства. Исследованы особенности демократизации земств весной 1917 года и вовремя выборов в волостные, уездные и губернские органы самоуправления сельского населения летом ‒ осенью 1917 года. Определено влияние большевистского Октябрьского переворота 1917 года в Петрограде на земства Украины, последствия агрессии большевистской России в Украину для земских органов Украинской Народной Республики. Выяснены особенности функционирования органов земского самоуправления УНР в присутствии на ее территории австрогерманских войск.Документ Формування міського способу життя у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах міста Харкова)(Харків: Харківський національний університет імені імені В.Н. Каразіна, 2018) Боженко, Анастасія Олегівна; Bozhenko, A.O.У дисертації досліджено основні аспекти формування міського способу життя у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у Харкові. Схарактеризовано основні теоретичні засади вивчення модерного міста як феномена, розглянуто маркери модерності міст у Російській імперії, застосування теорії модернізації в межах міської історії. Розкрито головні аспекти в засадах створення модерного міського простору, зокрема забудови, розвитку комунальної інфраструктури, транспорту, комунікацій, мережі освітніх закладів та лікарень, показано динаміку їхніх змін. Простежено вплив індустріалізації на зміну міського ландшафту та соціальних стосунків. Окреслено співвідношення між центром та периферією міста, досліджено уявлення про просторові взаємовідносини частин Харкова, зокрема проблему входження нових територій до його складу. Увагу приділено також змінам у соціальному просторі міста, участі різних прошарків у формуванні міста та їхньому пристосуванні до нових умов, появі нових урбаністичних практик поведінки, пов’язаних із трансформуванням фізичного простору міста.Документ Політика США у Південній Азії (1965-1972 рр.)(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Уллах, П.Е.; Ullakh, P.EДисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. У першому розділі проаналізовано стан наукової розробки теми, показано ключових дослідників, які займалися вирішенням пов’язаних з темою дослідження питань, окреслена джерельна база, що використовувалася автором. Окрім того, означено методи та методологію, на яких базуються отримані результати дослідження. У підрозділі про історіографію показано стан наукової розробки проблеми та охарактеризовано диспропорцію, що спостерігається при вивченні політики США у Південній Азії у 1960-70-х рр. У підрозділі про джерела проаналізовані документи, мемуари, спогади, щоденники, епістолярії, журнали і газети, що становлять вагомий пласт для вивчення проблеми дисертаційного дослідження. У третьому підрозділі першого розділу розглянуті методи та методологія роботи, які дають можливість з’ясувати вплив зовнішньої політики США в 1965–1972 рр. на розвиток Південної Азії.Документ Взаємовідносини німецьких колоністів та українського населення (кінець ХVІІІ – 20-ті роки ХХ століття)(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Швайка, І.О.; Shvajka, I.O.Робота присвячена питанню взаємовідносин німецького та українського етносів. Головною гіпотезою дослідження є економічна доцільність, яка спонукала українців та німців до економічного, культурного та соціального спілкування. Хронологічно межі дослідження охоплюють кінець ХVІІІ – 20-ті роки ХХ століття. Нижня межа відповідає часу створення перших колоній на території України, верхня – приходом до влади більшовиків, що призвело до соціально-економічних утисків німецької меншини та міграції значної кількості німецьких колоністів за кордон у 20-х роках ХХ століття. Територіально межі дослідження охоплюють територію сучасної України.Документ Життя та діяльність представників українських дипломатичних місій 1918–1921 рр.(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Ластовець, Н.О.; Lastovets, N.O.Дослідження зовнішньої політики молодої української держави періоду революції 1917–1921 рр. є необхідним елементом для розгляду об’єктивних і суб’єктивних факторів, що сприяли ствердженню України на міжнародній арені. Разом з цим, роль персоналій, що відстоювали інтереси держави за кордоном, була ключовою. Від їх професіоналізму, зв’язків в політикумі країни перебування, рівня компетентності залежало становлення України як суб’єкта міжнародних відносин в період 1918–1921 рр. Існуючі засоби оцінки базуються на дослідженнях факторів, що сприяли чи заважали досягненню поставлених перед українськими дипломатами цілей. Особа дипломата не сприймалася як самостійна, хоча, зважаючи на проблеми зі зв’язком між посольствами і місіями та Міністерством закордонних справ, така постановка питання потребує перегляду. У багатьох країнах, де були розміщені дипломатичні представництва, голови місій, разом з радниками, виробляли не лише свою стратегію поведінки, але й самостійно вирішували питання, що стосувалися напрямків роботи. Окрім того, діяльність дипломатичного представництва, найчастіше порівнювали лише з роботою його голови, інколи радника. Це обмежує можливості аналізу процесів, що відбувалися в той час. Головний підхід до розгляду закордонної політики з недостатнім врахуванням ролі особистості та штату дипломатичних представництв не дає можливості для глибинного аналізу тогочасних процесів та явищ.Документ Повсякденне життя візантійського Херсонеса-Херсона (IV–X ст.)(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Пархоменко, М.В.; Parkhomenko, M.V.У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. у контексті критеріїв якості міського життя у Візантії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснена розробка актуальної наукової проблеми, яка досі не була предметом окремого дослідження в історичній науці. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя у регіоні Північного Причорномор’я. Встановлено що Херсонес–Херсон ранньосередньовічної доби, був залучений до адаптивніх процесів, викликаних суттевими кліматичними змінами у Середземномор’ї. Вони супроводжувалося різного роду катаклізмами, перш за все, землетрусами, похолоданням та підвищенням вологості атмосфери. У Херсонесі це призвело до повсюдної будівельної активності на території городища у VI–VII ст., яка торкнулася не лише фортечних мурів та громадських споруд, але й житлових будинків. Визначено, що основним критерієм добробуту у візантійській урбаністичній традиції до VI ст. стає безпека. Важливого значення надавали облаштуванню церков, адміністративних установ, лазень, лікарень та афедронів. Бажаною, до VI ст., вважалася наявність у місті театру. Невід’ємною рисою візантійського містобудування був традиціоналізм, виявлений у бажанні зберегти зовнішній вигляд житлових і громадських будівель з часів античності.