Наукові роботи. Філологічний факультет

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/598

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 273
  • Ескіз
    Документ
    Автоекзекуція як літературний жанр
    (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна; філологічний факультет, 2002-06-11) Кисіль, Віктор Васильович
    Стаття присвячена появі пародії «Автоекзекуція» Едварда Стріхи, що з'явилася в «журналі-місячнику марксистської критики та бібліографії» «Критика» (1930, № 5). Цей останній виступ Едварда Стріхи пародіює покаянні листи, що з'явмлися в українській періодиці після викриття СВУ восени 1929 р.
  • Ескіз
    Документ
    Покаянний лист як літературний жанр української літератури 1920-х – поч. 1930-х рр.
    (Інститут філології Бердянського державного педагогічного університету, 2008-07-11) Кисіль, Віктор Васильович
    Автор статті розглядає умови появи в українській літературі 1920-х років жанру покаянного листа. Також у статті вирізняються типологічні риси покаянного листа як жанру.
  • Ескіз
    Документ
    Мифопоэтическое пространство и текст в концепции В.Н. Топорова
    (НовГУ, 2004) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    Критично аналізується стаття В.М. Топорова «Простір і текст». Ставиться під сумнів як просторовість тексту, і трактування простору як тексту. Звертається увага на штучність використання математичної символіки
  • Ескіз
    Документ
    О художественности неигрового кинотекста
    (Киев-Харьков : El topos Сinema Club Foundation, 2009) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    У першій частині статті намічено загальний підхід до аналізу кінотворів. У ігровому кіно матеріал двоступінчастий. Перший ярус – це рівень театральної вистави. Другий утворений знятим матеріалом. Двоскладовим виявляється і образ (сюжет). Художність такого роду тексту є більш ємною. Матеріал неігрового кіно менш пластичний: це правда життя. Роль автора не постановчого фільму значно трансформується. Це, начебто, авторство другого порядку. У другій частині статті загальні міркування застосовуються до фільму Ірини Гедрович "Фотоаматор". Зазначається, що у структурному плані домінує концепт "кінця", а основною опозицією виступає ЖИТТЯ-СМЕРТЬ.
  • Ескіз
    Документ
    Летние дни, или Утопленник (по рассказу Л. Добычина “Лидия”)
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    На прикладі оповідання Л. Добичіна “Лідія” пояснюється «неевклидовый» характер поетики автора. Сюжетна лінія розпадається на відрізки або навіть ізольовані точки. Замість дії – низка картин. Зате чи не кожне слово обертається мотивом, речення породжує образ. Деталь набуває глобального статусу, судження – всесвітній розмах.
  • Ескіз
    Документ
    Художественное пространство по Д.С. Лихачеву: кинематика или поэтика?
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    Аналізуються спроби акад. Д.С. Лихачова використати поняття «простір» для аналізу художніх творів. Зазначається, що «простір» не отримує в нього чіткого визначення, отже, змістовного розвитку. Лихачов, як і багато хто тоді, перебував під впливом моди на фізико-математичну термінологію. На нього явно вплинули «хронотоп» Бахтіна та просторові студії Лотмана.
  • Ескіз
    Документ
    Типологія смерті в оповіданні «Не плачте за мною ніколи…» М. Матіос
    (Харківський національний педагогічний університет ; Харківське історико-філологічне товариство, 2009-01-08) Кисіль, В.В.
    Стаття присвячена дослідженню мотиву смерті у новелі М. Матіос „Не плачте за мною ніколи…”. Беручи до уваги ідейно-смислову структуру новел, автор інтерпретує назви циклів, що складають основу „Нації”. За спостереженням автора статті, одим з ключових мотивів книги є мотив смерті, особливо це виявляється у новелі „Не плачте за мною ніколи…”. Розробка мотиву смерті в останньому тексті книги дозволяє М. Матіос досягти естетичної завершеності усієї „Нації”. При цьому авторці вдається створити типологію важкої та легкої смерті, узявши за тло традиційний похоронний обряд.
  • Ескіз
    Документ
    «Твори», том ІІ. Апокаліптична модель універсуму: модерністична інтерпретація
    (Х. : Видавництво ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005) Безхутрий, Ю.М.
    "Художній світ Хвильового – складне й багатогранне явище. Воно відзначається філософсько-естетичною скомплікованістю, гетерогенністю, синкретичністю, його внутрішній структурі притаманна інтеграція різновекторних стильових складників. Письменник працював у літературному оточенні, зазнавав впливів, був відкритим до нових мистецьких ідей та віянь. Тому дослідження властивостей його художнього світу потребує висвітлення як особливостей творчості Хвильового, так і її зв’язків із загальними тенденціями літературного розвитку першої третини ХХ століття".
  • Ескіз
    Документ
    «Здеформований світ» як інтенціональний об’єкт. «Твори», том І: мотиви, герої, структура
    (Х. : Видавництво ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005) Безхутрий, Ю.М.
    Художній світ Хвильового – складне й багатогранне явище. Воно відзначається філософсько-естетичною скомплікованістю, гетерогенністю, синкретичністю, його внутрішній структурі притаманна інтеграція різновекторних стильових складників. Письменник працював у літературному оточенні, зазнавав впливів, був відкритим до нових мистецьких ідей та віянь. Тому дослідження властивостей його художнього світу потребує висвітлення як особливостей творчості Хвильового, так і її зв’язків із загальними тенденціями літературного розвитку першої третини ХХ століття.
  • Ескіз
    Документ
    «Вступна новела», «Арабески» : семантика «межових текстів». Концептуальні інваріанти
    (Х. : Видавництво ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005) Безхутрий, Ю.М.
    Художній світ Хвильового – складне й багатогранне явище. Воно відзначається філософсько-естетичною скомплікованістю, гетерогенністю, синкретичністю, його внутрішній структурі притаманна інтеграція різновекторних стильових складників. Письменник працював у літературному оточенні, зазнавав впливів, був відкритим до нових мистецьких ідей та віянь. Тому дослідження властивостей його художнього світу потребує висвітлення як особливостей творчості Хвильового, так і її зв’язків із загальними тенденціями літературного розвитку першої третини ХХ століття.