Наукові роботи. Факультет іноземних мов
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/33
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Екстралінгвістичні чинники встановлення інтертекстуальних відносин(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Нефьодова, О.Д.; Nefyodova, O.D.У статті розглянуто екстралінгвістичні чинники, що впливають на відбір прецедентних текстів і встановлення ними інтертекстуальних зв’язків з метатекстом: приналежність контактуючого пре-тексту до окремого шару інтертекстуальної енциклопедії та його сильна/слабка прецедентність; функціонально-стилістична та типологічна приналежність і тематична схожість пре-тексту та метатексту, яка базується на актуалізації ними аналогічних аспектів прецедентності. В статье рассмотрены факторы, влияющие на отбор прецедентных текстов для установления межтекстовых связей: принадлежность пре-текстов к определенному слою интертекстуальной энциклопедии и сильная/слабая прецедентность; функционально-стилистическая и типологическая принадлежность и тематическое сходство пре-текста и метатекста, основанная на наличии аналогичных аспектов прецедентности. The article reviews the prerequisites for selecting pre-texts to establish intertextual relations, namely, the strong/weak precedence of pre-texts as constituents of the intertextual encyclopedia; the functional style and typological affiliation and the thematic similarity between the contacting pre-text and the metatext as based on the availability of analogous aspects of precedence.Документ Категория интертекстуальности в комическом институциональном дискурсе(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2014) Лобова, О.К.; Lobova, O.K.Статья посвящена исследованию интертекстуальности как одной из основных категорий комического институционального дискурса. Категория интертекстуальности актуализируется использованием стэндап-комиками имен собственных и феноменов, которые репрезентируются немаркированными интекстами (цитатами, аллюзиями и реминисценциями), а также приемом стилизации. Стаття присвячена дослідженню інтертекстуальності як однієї з базових категорій комічного інституційного дискурсу. Категорія інтертекстуальності актуалізується залученням стендап-коміками власних назв та феноменів, що репрезентовані немаркованими інтекстами (цитатами, алюзіями та ремінісценціями), а також прийомом стилізації. The article deals with the investigation of intertextuality as one of the main categories of comic institutional discourse. The category of intertextuality is actualized by standup-comedians by using proper names and phenomena, which are represented with non-marked intexts (citation, intimations, reminiscences) and also stylization.Документ Алюзія як вид інтертексту в студентському слензі США(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Рубцов, І.В.Стаття присвячена вивченню алюзії як одного з механізмів створення лексичних інновацій у студентському слензі США. Крізь призму теорії інтертекстуальності алюзія бачиться як вид інтертексту; обґрунтовується причина широкого використання алюзії в студентському слензі завдяки її високій експресивності. Виділяються джерела та групи інтертекстуальних (алюзивних) посилань, визначаються сфери спрямованості алюзії, а також її місце в мові студентів, намічаються перспективи подальших досліджень. Статья посвящена изучению аллюзии как одному из механизмов создания лексических инноваций в студенческом сленге США. Сквозь призму интертекстуальной теории аллюзия рассматривается как вид интертекста; дается обоснование причин широкого использования аллюзии в студенческом сленге благодаря ее высокой экспрессивности. Выделяются источники и группы интертекстуальных (аллюзивных) ссылок; определяются сферы направленности аллюзий, а также их место в речи студентов, намечаются перспективы дальнейших исследований. The article investigates allusion as a certain creation mechanism of lexical innovations in the USA students’ slang. In terms of the theory of intertextuality allusion is viewed as a type of intertext. The article substantiates the reasons of allusion wide spread usage in students’ slang due to its high expressiveness. Sources and groups of intertextual (allusive) references are singled out; allusion reference spheres as well as its place in students’ speech are defined; the prospects of further studies are outlined.Документ Categories of the humorous institutional discourse (on the material of American stand-up comedians’ shows)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Lobova, O.K.This article discusses the humorous institutional discourse. Such categories as coherence, dialogicality, informativity, situationality, purposefulness, modality, intertextuality, theatricality are analyzed on the material of American stand-up comedians’ video records. The basic features of the categories are established and analyzed within the humorous institutional discourse.Документ Intertextual relations between the text of parody and the precedental text(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Savchenko (Chuprina), N.N.The article specifies the basic contacts between the text of parody and the precedental text in the single text space. The forms of intertextuality (intertexts) are presented as allusions, quotations, reminiscences that are combined and create the original implications in the text of parody. The role of appealing function of the text of parody has been determined. The latter is considererd as a play text. Due to that the recipient (anthropocentre) for whom the text of parody and the precedental text are created can adequately grasp the information.Документ Дифференциация категорий интертекстуальности и интертекста(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Чуприна, Н.Н.В статье выявлены основные разграничения между такими понятиями как интертекстуальность и интертекст , которые рассматриваются как разнопорядковые понятия, что репрезентуют процесс и результат этого процесса. Интертекст трактуется как внутритекстовый феномен. Под интертекстуальностью понимаются диалогические отношения, при которыходин текст содержит конкретные и явные отсылки (интертексты) к предшествующим текстам. У статті виявлені основні розходження між такими поняттями як інтертекстуальність та інтертекст , які розглядаються як різнопорядковіпоняття, що репрезентують процес і результат цього процесу. Інтертекст трактується як внутрішньотекстовий феномен. Під інтертекстуальністю розуміються діалогічні відносини, при яких один текст містить конкретні і явні відсилання (іинтертексти) до попередніх текстів. This article specifies the basic differences between the categoryof intertextualityand intertext that are regarded as different notions to represent process and its result. Intertext is defined as as intratextual phenomenon. Intertextuality is interpreted as dialogical relations underwhich one text contains a specific and explicit reference (intertexts) to the preceding text.Документ Специфика основополагающих текстовых категорий(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Чуприна, Н.Н.В статье выявлены основные разграничения между глобальными текстовыми категориями, такими как пантекстуальность, текстуальность, контекстуальность, интертекстуальность в рамках лингвистики текста и определено место интертекстуальности в ней. Интертекстуальность и текстуальность являются основополагающими категориями, которые нередко отождествляются. В работе данные понятия разграничиваются. Контекстуальность представляет собой процесс взаимодействия текстов с учетом вертикального контекста. У статті виявлені основні розходження між глобальними текстовими категоріями, такими як пантекстуальність, текстуальність, контекстуальність, інтертекстуальність у рамках лінгвістики текстуй визначено місце інтертекстуальності в ній. Інтертекстуальність та текстуальність являються основними категоріями, які нерідко ототожнюються. У роботі ці поняття розмежовуються. Контекстуальність являє собою процес взаємодії текстів з урахуванням вертикального контексту. The article specifies the basic differences between the global text categories such as pantextuality, textuality, contextuality, intertextuality to determine the place of intertextuality in text linguistics. Intertextuality and textuality are the fundamental categories which are often identified. They are differentiated in this paper. Contextuality represents the process of interaction of texts considering the vertical context.Документ Логіко-семантичні та функціональні особливості афористичних дефініцій (на матеріалі німецької мови)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Оніщенко, Н.А.Устатті розглядається сутність дефініції як логічного тамовногофеномену, вивчаються афористичні дефініції якмікротексти, ще передають неконвенційний досвід і формують певні мовленнєвіжанри. Афористичні дефініції демонструють логічні девіації, синтаксичні та семантичні трансформації у порівнянні з класичними, що зумовлюється особливостями парадоксального мислення і становить категорію “афористичності”. В статье рассматривается сущность дефиниции как логического и языкового феномена, изучаются афористические дефиниции как микротексты, передающие неконвенцио- нальный опыт и формирующие определенные речевые жанры. Афористические дефиниции демонстрируют логические девиации, синтаксические и семантические трансформации в сравнении с классическими, что определяется особенностями парадоксального мышления и составляет категорию “афористичности”. This paper discusses the essence of definition as a phenomenon of logics and language, focuses on aphoristic definitions as microtexts that provide non-conventional experiences and constitute specific speech genres.Aphoristic definitions show logic deviations, syntactic and semantic transformations compared with classic ones, which is determined by paradox way of thinking and constitute the category of “aphoristic character”.