Наукові роботи студентів та аспірантів. Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2856

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

War as a factor of stress in higher education students in Ukraine
(Riga : “Baltija publishing”, 2024) Kryvoshei K. Yu., K. Yu.; Кривошей, Кирило Юрійович
The outbreak of large-scale military aggression by the Russian Federation against Ukraine has deprived Ukrainian students of their usual and safe way of life. The loss of comfortable study conditions occurred regardless of personal characteristics, social status, academic achievements, political views, and economic conditions of higher education students. War always creates factors that suggest danger to one's own life. Because of this, war is a supernormal extreme situation. Extreme factors require the mobilization of the students’ additional mental and physical resources. These additional resources are needed to overcome an external threat that leads to the development of stress. This makes the military actions in Ukraine an intense and long-term objective cause of stress. The existence of long-term stress among higher education students due to the military conflict is a huge challenge for the modern Ukrainian education system. Stress is associated with the emergence of negative feelings such as fear, despair, sadness, anxiety, helplessness, depression, apathy, etc. In a state of stress, students memorize and reproduce information worse; it is more difficult for them to make decisions; their concentration, attention span and volume deteriorate; their ability to perceive and think decreases, etc. Current research on the level of stress among the population of Ukraine shows us disappointing data. The impact of at least one war-related stressor is experienced by all respondents; a large number of respondents have symptoms that meet the diagnostic criteria for post-traumatic stress disorder or complex post-traumatic stress disorder [3, p. 281]. Common stressors are factors such as hearing an air raid siren, financial difficulties, the need to stay in a shelter, hearing and seeing shellings. In addition to the usual symptoms of stress, a significant part of the Ukrainian population has certain manifestations of anxiety, depression, and insomnia. Due to the state of stress, Ukrainians suffer from memory impairment, appetite problems, fatigue, increased irritability, insomnia, and nightmares. In wartime conditions, the number of stressors affecting students and not related to the learning process has increased significantly. The war has had a significant impact on the psychological state of students, reducing their ability to withstand stress and increasing the intensity and frequency of stress. According to the researches, more than half of the students affected by the war experience stress, and almost two-thirds say that it is difficult for them to overcome this stressful state.
Вплив стресу на здобувачів вищої освіти в умовах військового конфлікту
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кривошей, Кирило Юрійович; Kryvoshei, K. Yu.
У статті представлено результати дослідження впливу стресу на здобувачів вищої освіти, зокрема, в контексті військового конфлікту. Розкрито вплив зовнішніх факторів, які призводять до виникнення стресу у сучасній українській студентській молоді. Описано вплив військових дій в Україні на виникнення стресу у здобувачів вищої освіти, що створює нові загрози для їх ментального здоров’я та навчальної успішності. Продемонстровано виклики, з якими стикаються освітяни частково та система освіти України в цілому. Теоретично обґрунтовано проблему навчального стресу та стресу в умовах військового стану, розкрито поняття «стрес», «екзаменаційний стрес». Виявлено чинники та фактори, які викликають розвиток стресу, описано стадії розвитку стресу. Встановлено негативний вплив стресу на емоційний стан, когнітивну сферу та здатність до навчання здобувачів вищої освіти. Проаналізовані об’єктивні виклики і загрози, що спричиняють розвиток стресу серед студентів, включаючи вимоги навчального середовища, соціо-економічні проблеми, та такі фактори війни як небезпека життю та здоров’ю, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування інфраструктури та навчальних закладів, загальний психологічний тиск від травматичних подій тощо. Досліджується вплив війни на психо-емоційний стан студентів, включаючи розвиток високого рівня стресу, тривоги, депресивних емоцій, нав’язливих негативних думок тощо. У статті надано опис впливу наслідків стресогенних факторів на здатність засвоювати навчальний матеріал та виконувати навчальні завдання. Результати дослідження вказують на важливість впровадження програм психологічної підтримки та розвитку психологічних ресурсів студентів, які допомагатимуть ефективно керувати стресом і долати труднощі, що виникають в умовах війни. Доведено необхідність розроблення педагогічних умов, що забезпечуватимуть розвиток стресостійкості здобувачів вищої освіти. Описано особливості педагогічних умов розвитку стресостійкості здобувачів вищої освіти.
Дослідження взаємозв’язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя в юнацькому віці
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Бужинська, С. М.; Кривошей, Кирило Юрійович; Kryvoshei, K. Yu.; Buzhynska, Svitlana
Стаття містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати експериментального дослідження. Авто рами сформульована мета статті, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці взаємозв’язку емоційного інтелекту з психологічним благополуччям у юнацькому віці. У ході аналізу поняття «емоційний інтелект» установлено, що він полягає в здатності переробляти інформацію, визначати значення емоцій, їх зв’язки один із одним, використовувати емоційну інформацію як основу для мислення і прийняття рішень. Аналіз поняття «психологічне благополуччя» довів, що він є інтегральним показником ступеня спрямованості людини на позитивне функціонування особистості (особистісного зростання, самоприйняття, позитивних стосунків з оточуючими, досягнення мети), ступінь реалізованості виражається у від чутті щастя, задоволеності собою і власним життям. Під час аналізу експериментальних результатів розкрито наукові уявлення про взаємозв’язок емоційного інтелекту та психологічного благополуччя в юнаків. Діагностика здійснювалася на основі методики Н. Холла (дослідження емоційного інтелекту) і діагностики психологічного благополуччя за К. Ріфф. У процесі дослідження встановлено, що в значної кількості юнаків існують проблеми з розумінням свого емоційного стану, емоційного стану оточуючих людей і з регуляцією емоцій. Також виявлено взаємозв’язок між емоційним інтелектом і психологічним благополуччям за коефіцієнтом кореляції Пірсона. З’ясовано, що емоційний інтелект має значні кореляційні зв’язки з психологічним благополуччям. Тобто, чим вищий рівень емоційний інтелекту, тим вищий рівень психологічного благополуччя юнаків. Отже, авторами доведено, що низький рівень емоційного інтелекту негативно позначається на психологічному благополуччі юнаків.
Копінг-стратегії особистості як чинники стресостійкості в людей дорослого віку під час війни
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Кривошей, Кирило Юрійович; Бужинська, Світлана Миколаївна; Міхалець, І.В.; Kryvoshei, K.Yu.; Buzhynska, Svitlana
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених, який дозволив стверджувати, що це питання є не досить вивченим. Наголошується, що у сучасних надскладних умовах першочергову важливість має вивчення взаємозв’язку стресостійкості із домінуючими копінг-стратегіями особистості, адже саме феномен стресостійкості відіграє визначальну роль у забезпеченні психологічного здоров’я особистості, пом’якшуючи психологічний вплив стресу на організм. Відповідно, теоретично обґрунтовано проблему стресу, стресостійкості та копінг-поведінки. Розкрито поняття «стрес», «стресостійкість», «копінг-стратегії». Виявлено фактори, які викликають розвиток стресу, стадії розвитку стресу. Встановлено негативні наслідки стресу, які полягають у змінах пізнавальних процесів, емоційних зрушеннях, порушеннях моторно-рухової та мовної активності. Охарактеризовано чинники та параметри стресостійкості. Висвітлено зарубіжні підходи щодо мети копінгу, охарактеризовано види та класифікації копінгу. Підсумовуючи теоретичний огляд зазначеної проблематики, наголошено про недостатню дослідженість взаємозв’язку феноменів стресостійкості та копінг-поведінки в умовах воєнного часу. Відповідно, визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що між шкалами життєстійкості особистості та шкалами копінг-стратегій наявний прямий статистично значущий зв’язок, зокрема між проблемно-орієнтованим копінгом та шкалами «життєстійкість», «залучення» і «контроль», а також між копінг-стратегією «відволікання» та шкалою «ухвалення ризику». Тобто між феноменами стресостійкості і копінг-стратегіями особистості є пряма взаємозалежність. Як перспектива подальших досліджень окреслена розробка корекційної програми, спрямованої на розвиток стресостійкості людей, що постраждали від війни, впровадження якої сприятиме розвитку резильєнтності, виробленню конструктивних копінг-стратегій, позитивного мислення.
Механізми розвитку стресостійкості у здобувачів вищої освіти як основа ментального здоров’я
(Київ : Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Кондрацька, Лариса Вікторівна; Кривошей, Кирило Юрійович; Kondratska, Larysa Viktorivna; Kryvoshei, Kyrylo Yuriiovych
Стрес є поширеною проблемою сучасного українського академічного середовища, що негативним чином впливає на ментальне здоров’я здобувачів вищої освіти. Вимоги до отримання вищої освіти в поєднанні з тиском повсякденного життя часто спричиняють значний стрес для студентів, тому розуміння викладачами ЗВО конкретних механізмів розвитку стресостійкості має вирішальне значення у допомозі здобувачам ефективно долати різноманітні чинники виникнення стресу. Актуальність проблеми розроблення механізмів розвитку стресостійкості зумовлена зростаючими вимогами сучасної дійсності до українського студентства, яка характеризуються високим рівнем психічного напруження через військові дії та терористичні атаки. Стаття присвячена дослідженню механізмів розвитку стресостійкості у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Підкреслюється важливість розвитку стресостійкості як невід’ємної складової ментального здоров’я здобувачів вищої освіти. Метою статті є визначення та обґрунтування механізмів, що сприяють розвитку стресостійкості у здобувачів вищої освіти, а також розробка практичних рекомендацій щодо впровадження цих механізмів в освітній процес закладів вищої освіти. У статті аналізується феномен стресостійкості, компоненти та механізми, які впливають на долання стресогенних ситуацій. Сформульоване поняття стресостійкості здобувачів вищої освіти. Досліджуються різні фактори та стратегії, які сприяють здатності студентів ефективно управляти своїм психоемоційним станом та долати стресові фактори, що зустрічаються в Актуальні питання у сучасній науці № 8(26) 2024 837 академічному середовищі та повсякденному житті. Розглядаючи основні підходи до формування стресостійкості у здобувачів вищої освіти, звертається увага на психологічні, соціальні та педагогічні аспекти цього феномена. Заглиблюючись в специфіку механізмів розвитку стресостійкості серед студентів вищих навчальних закладів, підкреслюється важливість розвитку ключових компетентностей та Soft Skills, які відіграють вирішальну роль у навчальній та професійній діяльності, а також у творчій, соціальній та особистій сферах. Аргументована необхідність подальшого виділення педагогічних умов розвитку стресостійкості у здобувачів вищої освіти. Особлива увага приділяється розумінню того, як студенти можуть справлятися зі стресовими ситуаціями без шкоди для свого психічного та фізичного здоров'я. Результати дослідження містять інформацію для педагогічних працівників закладів вищої освіти, які прагнуть виховувати стійких особистостей, здатних розвиватись професійно, інтелектуально та особистісно, в умовах військових дій та терористичних атак.
Особливості взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у процесі професіоналізації студентів-психологів
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Бужинська, Світлана Миколаївна; Кривошей, Кирило Юрійович; Джаббарова , Лілія Володимирівна; Buzhynska, Svitlana; Kryvoshei, Kyrylo Yu.; Dzhabbarova, Liliia
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей взаємозв’язку акцентуацій характеру із захисними механізмами психіки у студентському віці. Висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних вчених щодо означеної проблеми. Розкрито поняття «професіоналізація», «характер», «акцентуація характеру», «захисні механізми психіки». Підкреслено значення вивчення даного питання саме у студентському віці у зв’язку із більш ґрунтовним поповненням наукових розвідок в питанні впливу психологічного захисту на особистісний розвиток здобувача освіти. Наведено теоретичний огляд професійної самосвідомості здобувача освіти, що поля гає в усвідомленому ставленні людини до своїх професійних потреб, мотивів, здібностей, поведінки. Також проаналізовано типи акцентуацій характеру, зокрема за К. Леонгардом та О. Личко. Розширено уявлення про природу психологічних захистів. Визначено методи дослідження та підібрано від повідний психодіагностичний інструментарій. Встановлено, що найбільш поширеними типами акцентуацій характеру серед студентів-психологів є такі: гіпертимний та демонстративний, екзальтований та емотивний. Найбільш поширеними механізмами психологічного захисту серед студентів-психологів є механізми компенсації, регресії, заперечення. Результати експериментального дослідження доводять, що між рівнями психологічного захисту й акцентуаціями характеру людини існує прямий зв’язок, особливо з такими механізмами, як регресія, заміщення, заперечення. На основі отриманих даних сформульовано висновок щодо необхідності побудови та апробації корекційної програми з розвитку професійної самосвідомості студентів-психологів, яка має реалізовуватись на особистісно орієнтованих засадах, що сприятиме їх гармонійному розвитку.
Психологічний аналіз екзистенційної визначеності у здобувачів освіти педагогічного ЗВО
(Wrocław : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2022) Бужинська, Світлана Миколаївна; Кривошей, Кирило Юрійович; Buzhynska, Svitlana; Kryvoshei, Kyrylo Yu.
У статті розкрито актуальність дослідження та визначено його мету. Висвітлено досвід вітчизняних та за рубіжних вчених, який дозволив стверджувати, що дане питання є недостатньо вивченим. Наголошується, що проблема вивчення екзистенційної визначеності в студентському віці потребує особливої уваги, оскільки проблема сенсу життя та його місця у світі є стрижнем, що забезпечує гармонійний розвиток здобувача освіти. Відповідно розроблено теоретичний огляд проблеми сенсу життя, способу життя людини, що передбачає досягнення особистісної автентичності, тобто цілісної реалізації особистості, що виявляється в її ментальності. Розкрито поняття «екзистенційна визначеність», «суб’єктивне благополуччя», «емоційний інтелект». Визначено комплекс методів дослідження. Встановлено, що екзистенційна визначеність практично за всіма шкалами екзистенційності має середні показники, шкала «Самотрансцендентність» має високі показники. Доведено, що більшість респондентів показали середні та низькі результати EQ. Встановлено, що суб’єктивне самопочуття респондентів коливається від високого рівня до середньо го. Кореляційний аналіз результатів дослідження дозволив зробити висновок, що чим вищим є рівень екзистенційної визначеності, тим вищим є рівень емоційного інтелекту та суб’єктивного благополуччя, тобто існує пряма взаємозалежність. За результатами дослідження надані практичні рекомендації з формування відповідних компетентностей та зроблений акцент на розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти, зокрема запропоновані вправи та завдання для підвищення рівня емоційного інтелекту і набуття практичних навичок ідентифікації емоцій та навичок афективної регуляції. Також, запропоновані арт-терапевтичні засоби розвитку, використання яких дозволяє оволодіти навичками психічної саморегуляції, що впливає не лише на підвищення емоційного інтелекту, а й на екзистенціалізм та суб’єктивне самопочуття. Зроблено висновок про пряму залежність між екзистенційною визначеністю, емоційним інтелектом та суб’єктивним благополуччям, що говорить про те, що екзистенційна визначеність впливає на формування світогляду здобувачів освіти педагогічного ЗВО. Дослідження екзистенційної визначеності в умовах кризи розглядається як дослідницька перспектива.
Інноваційні технології розвитку стресостійкості як чинник професійного розвитку майбутнього фахівця [Електронний ресурс]
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Кривошей, Кирило Юрійович; Kryvoshei, K. Yu.
Інтеграція інноваційних освітніх технології в навчальні програми, може стимулювати в здобувачів вищої освіти формування навичок, що необхідні для успішного подолання стресу та регуляції власного емоційного стану в несприятливих обставин. Розвиток стресостійкості та формування навичок ауторегуляції є корисними не лише в рамках освітнього процесу, адже стрес є невід’ємною частиною творчого, професійного та особистого життя. Крім того, дуже важливо, щоб ці технології використовувалися в поєднанні з комплексними системами підтримки, які враховують ширші соціальні, емоційні та середовищні чинники, що сприяють подоланню стресу здобувачів освіти.