Наукові роботи студентів та аспірантів. Філософський факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1160
Переглянути
29 результатів
Результати пошуку
Документ Інтермедіальність мистецтва як концепт інклюзивної виставки(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Фуйор, П.В.Однією з найбільш значущих тенденцій сучасного мистецтва є створення художніх проектів на перетині різних медіа: візуальних, текстуальних, аудіальних, тактильних. Це подолання специфічності медіа, яке варто розуміти не тільки як засіб комунікації, а й як саме повідомлення (М. Маклюен) в сучасному культурологічному і мистецтвознавчому дискурсі досить часто позначають концептом «інтермедіальність». Твори інтермедіального мистецтва, що можуть поєднувати живопис, музику, театр і такі напрямки сучасного мистецтва як touch-аrt, подібні до того, що німецький композитор Ріхард Вагнер називав Gesameltkunstwerk – тотальним твором мистецтва [2]. Саме він першим спробував пояснити необхідність з'єднання музики з поезією, вказуючи на її подальшу неможливість бути відокремленою. Він розподілив мистецтва на дві групи. У першій були музика, поезія й танець, які створюються зусиллям творчого генія; у другій – живопис, скульптура і архітектура, коли митець лише придає форму матеріальному носію.Документ Подолання відчуження та примирення з Іншим: вплив Геґелевої критики Канта на становлення ідеї дискурсивної етики та комунікативної філософії(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Терещенко, Ю.Д.Роздуми про засади ефективної міжкультурної комунікації не є винаходом сучасної філософії, своїм корінням вони занурені в далеке філософське минуле. Однією з ілюстрацій таких роздумів є розробки філософа К.-О. Апеля, який намагався використати здобутки критичної філософії І. Канта та системи Г. В. Ф. Геґеля у сьогоденній філософії для змалювання зв’язків між етикою та епістемологією та формування ідеї дискурсивної етики. Однією з фігур, яку сучасне філософування отримало від мислителів минулого та яка має бути переосмислена, є трансцендентальний підхід. За Апелем, нова версія трансцендентального підходу передбачає окреслення умов, за яких порозуміння є можливим.Документ Метафора у постнекласичному пізнанні(норвезько-українська конференція, 2019-10-11) Овчаренко, Н.М.Метафора займає важливе місце у формуванні наукових термінів. У методології науки структуру пізнання визначає процес опосередкування. Е. Р. Решетнікова зазначає, що ключовим моментом розвитку наукової метафори є зміна оптичних метафор на оптико-дотикові, у свою чергу, механічних – на органічні, маскулінних – на фемінні, що характеризує зміни тенденцій у науці загалом [1, с. 7]. Щоб розглянути особливості функціонування метафори у постнекласичному пізнанні, звернемо увагу на те, що класична наука будувала абсолютно істинну картину дійсності, на відміну від постнекласичного періоду. Предметом вивчення некласичної та постнекласичної наук є складні системи, що самоорганізуються. На перший план у постнекласичній науці виводяться суб’єктність, конструктивізм та комунікативність, при цьому наголошується на прагматизації знання взагалі.Документ Етика та естетика в антропології літератури – конфлікт чи співробітництво?(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Москвін, Я.В.Зазвичай питання щодо етики в літературі обов’язково веде до питання щодо естетики (під якою можна розуміти все інше, що не може бути проінтерпретовано у практично-моральному сенсі). Ці два поняття утворюють вічну пару, хоча й вважаються деякими теоретиками протилежностями, які знаходяться у стані конфлікту. Наскільки література спроможна витримати бійню між чистою естетикою та літературним мораліте, чи залишиться щось в літературній творчості після того, як ми зіштовхнемо в ній красу та мораль? Чи не перетвориться література тільки на поле ідеологічних битв, якщо поставити на перше місце дбання про мораль і справедливість? Чи не втратить література своє призначення, якщо стане на кшталт живопису робити тільки естетичні замальовки (хоча і живопис має не тільки естетичну сторону)? Позицію верховенства етики в літературі підтримують та захищають ні хто інші як постмодерністи. Серед яких теоретики неомарксизму, фемінізму, психоаналізу, нового історизму (теорія М. Фуко та ін.) Цю боротьбу за мораль влучно визначив Г. Блум, який описував ситуацію в сучасній теорії літератури.Документ Образи міжкультурної комунікації у творчості Є. Маланюка: варязькі візії(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Чистотіна, О.О.Стратегіям часто передують образи – свідомо сконструйовані чи несвідомо засвоєні, вони визначають шляхи і моделі комунікації. Україна вписується в європейський контекст посередництвом певних просторових образів: це і накинуте «винайдення Східної Європи», і рідкі розвідки з власного межування та маркування теренів. На тлі звичних солодкавих метафор романтизму інтригуючим дисонансом постає просторова поетика Євгена Маланюка. Маланюкову історіософську лірику можна наважитись назвати не(до)читаною – її автор недоречний всюди: він надто інтелектуально-саркастичний (із кричуще зухвалими образами) для ура-патріотів, надто пафосно-державницький (із надміром великих літер) для лівих інтелектуалів і надто відвертий для коректної доби.Документ Міжкультурна комунікація та архітектурний простір освіти: антропологічний аспект(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Камардаш, Н.В.Простір в антропологічному розумінні – це центральний елемент соціального життя, якому люди «дарують смисл» і який зумовлює їх історію буття на суб’єктивному та глобальному рівнях. Перебування в певному місці і в певний час формує відповідний соціокультурний досвід. Простір завжди «опанований» різними соціальними спільностями; місце – локалізований досвід конкретного суб’єкта - інсайдера, якому цей досвід дозволяє брати участь в певних діях [5, с. 398]. Отже, культура місця, в якому відбувається навчання, яке завжди передбачає комунікацію, впливатиме як на сприйняття статусу суб’єктів комунікації, так і на отриману інформацію.Документ Сучасні та постмодерністські концепції природи та еволюції влади(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2010) Зайдель, М.І.У статті аналізуються сучасні та постмодерністські концепції визначення поняття політичної влади. Значна увага приділяється двум напрямкам до розуміння політичної влади, які склались в рамках цих концепцій, – визначення політичної влади як асиметричних відносин та як колективного ресурсу.Документ Європейська ідентичність: ліберально-демократична та ізоляціоністська перспективи(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2011) Панченко, Т.В.У статті досліджується феномен наднаціональної європейської ідентичності як вищий рівень ієрархії ідентифікаційних практик людини. Перспективи європейської ідентичності оцінюються в контексті аналізу доктринальних підходів до її розвитку та особливостей їх реалізації. Доводиться результативність ізоляціоністської стратегії конструювання ідентичності й перспективність ліберально-демократичної.Документ Партійна система України: проблема ефективності(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2011) Назаренко, С.І.Стаття присвячена особливостям процесу становлення партійної системи в Україні, ступеню їхнього впливу на суспільно-політичне життя. Звернена увага на феномен клонування політичних партій, який особливо виявляється під час виборчих змагань. Розглядається ефективність партій і партійної системи в цілому в умовах несформованого громадянського суспільства в Україні.Документ Homo criminalis: народження індивіда перехідного періоду(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2012) Міщенко, А.В.Процес посткомуністичних трансформацій дуже складний у своїй багатоаспектності. Розглядається концепція феномена homo criminalis, індивіда перехідного періоду, яка дозволяє переосмислити значення неформальної компоненти політичних процесів у демократії, що народжується.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »