Філологічний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/50

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Експресивна лексика та фразеологія у книзі Марини Гримич «Бронзалія»
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Сенча, Анастасія Миколаївна; Sencha, A.
  • Ескіз
    Документ
    Текст Григорія Сковороди в поемі П. Тичини «Сковорода. Симфонія»
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Черкасова, Анна Костянтинівна; Cherkasova, A.K.
  • Ескіз
    Документ
    Відтворення тексту залежно від вікового параметру (за результатами експерименту з представниками раннього, основного та зрілого працездатного віку)
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Іванова, Тетяна Андріївна; Ivanova, T.A.
    Темою роботи є відтворення тексту залежно від вікового параметру. Робота присвячена дослідженням в галузі психолінгвістики і стосується вивчення сприйняття тексту. В останні роки в гуманітарних науках особливо інтенсивний розвиток отримали дослідження, сконцентровані на проблемах «мови і свідомості» та «пам’яті і її об’ємах». На даний момент ця тематика набуває все більшої популярності та привертає до себе увагу не тільки лінгвістів, а й педагогів, психологів, філософів. Здатність точно відтворювати текст є важливою навичкою як для академічного, так і для професійного успіху. Однак з віком когнітивні здібності людини можуть знижуватися, що впливає на її здатність точно відтворювати текст. У зв’язку з цим важливим стало завдання теоретичного та практичного, а саме експериментального, вивчення процесів сприйняття тексту. Актуальність теми зумовлена назрілою необхідністю широкого теоретичного розгляду можливостей розуміння і відтворення тексту та проведення експерименту, в якому досліджено питання про сприйняття тексту. Ця робота має на меті дослідити вплив віку на відтворення тексту. Зокрема, в дослідженні буде порівняно точність відтворення тексту між представниками раннього працездатного віку (15–24 років), основного працездатного віку (25–54 років) та зрілого працездатного віку (55-66 роки) .
  • Ескіз
    Документ
    Мифопоэтическое пространство и текст в концепции В.Н. Топорова
    (НовГУ, 2004) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    Критично аналізується стаття В.М. Топорова «Простір і текст». Ставиться під сумнів як просторовість тексту, і трактування простору як тексту. Звертається увага на штучність використання математичної символіки
  • Ескіз
    Документ
    Імпліцитність адресата як складова смислової цілісності поетичного тексту М. Вінграновського
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Яновська, О.А.
    У статті розглянуто імпліцитність адресата та об’єкта опису в поезії М. Вінграновського. З’ясовано, що імпліцитність учасників комунікативного акту задається займенниками без попереднього вживання референта, через слова, словосполучення, ужиті в переносному значенні, синтаксичні конструкції, у яких адресат виражений через семантику дієслів. Простежено роль ключових слів у тлумаченні неявно вираженого адресата. The implicitness of the recipient and the described object in the poetry M. Vingranovsky is considered in the article. It is determined that the implicitness of the participants of the communicative act is given without the use of pronouns referent, through words, phrases, as used in a figurative sense, syntax constructions, in which the recipient is expressed through the semantics of verbs. The role of keywords in the interpretation of the implicit recipient is investigated.
  • Ескіз
    Документ
    Проблема тексту та актуальні питання його дослідження в сучасному мовознавстві
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Алєксєєва, О.О.
    У статті розглянуто проблему тексту у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Проаналізовано наукові погляди на визначення тексту та його категорій. Подано характеристику таких особливостей художнього тексту, як монологічне та діалогічне мовлення, схарактеризовано усну та письмову форму існування тексту. Досліджено особливості й актуальність синтаксису художнього тексту в сучасному мовознавстві. У роботі висвітлено поняття стилістичного та експресивного синтаксису, а також аспекти, які він охоплює. Проанализировано научные взгляды на определение понятий текста и его категорий. Дано характеристику таких особенностей художественного текста, как монологическая и диалогическая речь, охарактеризировано устную и письменную формы существования текста. Исследовано особенности и актуальность синтаксиса художественного текста в современном языкознании. В работе освещено понятия стилистического и экспрессивного синтаксиса, а также аспекты которые он охватывает. Scientific views on defining of the notions of the text and its categories are analyzed. The characteristics of such features of artistic texts as monologue and dialogue is given, oral and written forms of the text are characterized. Peculiarities of artistic text syntax and its relevance are investigated. The notions of stylistic and expressive syntax and its aspects are revealed.
  • Ескіз
    Документ
    Структурно-семантичні особливості лірницьких молитов
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Філон, М.І.; Хомік, О.Є.
    У статті розглянуто особливості семантики та структури лірницьких молитов як одного з важливих жанрових різновидів репертуару народних співців. Визначено зв'язок молитов з окремими апокрифічними мотивами, схарактеризовано особливості мовної організації аналізованих текстів, координати взаємодії народнорелігійного та язичницького світоглядів. The article considers semantics and structure peculiarities of lyrist prayers as one of the most important genre variety of varieties of folk singer repertory. The connection of the prayers with certain apocryphal motifs is defined; language structure peculiarities of the texts linguistic anylised as well as interaction coordinates of folk-religious and heathen outlook are characterized.
  • Ескіз
    Документ
    Автокомунікація у творчості Лазаря Барановича
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Матушек, О.Ю.
    У цій статті досліджується автокомунікація у творчості архієпископа Чернігівського й Новгород-Сіверського Лазаря Барановича. Явище ав- токомунікації вивчається на матеріалі авторських молитов та записів на маргінесі друкованих книг. Процес текстопородження розглядається як різновид поведінки автора, який редагує, переписує та передруковує свої твори. In this article the author examines the autocommunication in the works of Chernigiv and Novgorod-Siverskyy Archbishop Lazar Baranovich. The autocommunication is studied on the based of the author's prayers and the author's handwritten marginalia. The process of textcreation is considered as a kind of behavior of the author, who edits, reprints, rewrites his own texts.
  • Ескіз
    Документ
    Гіпотеза про текст і мовлення в журналістиці
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Михайлин, І.Л.
    Текст, будучи скрижанілим мовленням, має дві головні характеристики: відірваність від автора та інтерпретаційність. Інтерпретаційність як множина розуміння тексту перешкоджає створенню в журналістиці адекватної картини світу. Журналістика як текстовий спосіб пізнання сучасного соціального довкілля через інтерпретаційну механіку перетворюється на маніпулятивні технології. Можливість журналістики подавати споживачам правду пов’язана з її поверненням до діалогічного способу поширення інформації. Правда постає як комунікативна категорія. Текст, будучи затвердевшей речью, имеет две главные характеристики: оторванность от автора и интерпретационность. Интерпретационность как множество пониманий текста препятствует созданию в журналистике адекватной картины мира. Журналистика как текстовый способ познания современности через интерпретационную механику превращается в манипулятивные технологии. Возможность журналистики представлять потребителям правду связана с возвратом к диалогическим способам распространения информации. Правда предстает как коммуникатив- ная категория. The text, being the hardened speech, has two main characteristics: isolation from the author and interpretationability. Interpretationability as the set of text understanding interferes with creation of an adequate picture of the world in journalism. Journalism as a text way of knowledge of the present through the interpretative mechanics turns into manipulation technologies. Journalism possibility to represent truth to consumers is connected with return to dialogical ways of information distribution. Truth appears as a communicative category.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття дискурсу в контексті соціальної комунікації і журналістської освіти
    (Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Бакун, О.В.
    У статті розглядається важливе для теорії журналістики та гуманітаристики в цілому поняття „дискурс”. Подані узагаль-нені визначення, класифікація типів дискурсу за різними дослідниками, історія вивчення. Аналізується зв’язок термінів „дискурс” і „концепт”. Розглядається місце цих понять в журналістській освіті. В статье рассматривается важное для теории журналистики и гуманитаристики в целом понятие „дискурс”. Даются обобщенные определения, классификация типов дискурса, история изучения. Анализируется связь терминов „дискурс” и „концепт”. Рассматривается место данных понятий в журналистском образовании. The article considers discourse, an important term for humanitarian studies and journalism theory. A broad review of de-finitions, the history of study and classification of discourse types are given. The connection of the terms Discourse and Concept is analyzed. The possible place of these terms in journalistic education is examined.