Перегляд за Автор "Бережний, В.А."

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

ГІС: перспективи університетського навчального процесу в річищі інфор-матизації географічної освіти
(2014-06-26) Бережний, В.А.; Костріков, С.В.; Сегіда, К.Ю.
Подано загальні методологічні засади викладання блоку навчальних дисциплін із геоінформатики та ГІС-технологій у класичному вищому навчальному закладі. Геоінформаційні системи розглядаються як важлива складова інформатизації сучасної географічної освіти. Розкрито переваги використання ГІС-технологій у освітньому процесі, їх значення у організації безперервної геогра-фічної освіти. Розглянуто перелік основних вмінь та навичок, що їх набувають студенти-географи у процесі вивчення спецдисципліни «Географічні інформа-ційні системи».
Деякі результати ГІС-аналізу розподілу населення регіону (на прикладі Одеської області)
(2014-06-21) Бережний, В.А.; Курбанов, Р.
Загальна чисельність населення та характеристики його природного і міграційного руху, для яких визначаються просторово-статистичні закономірності розподілу, є надійними дескрипторами стану відносин поміж гетерогенними компонентами регіональної соціогеосистеми, що склались історично та певним чином детермінують особливості її подальшого розвитку. Змістовний аналіз демографічних показників як на загальнодержавному так і регіональному рівнях, дозволяє підтвердити припущення щодо населення, як про «чутливу» складову географічного середовища, а про коливання у показниках природного та, у першу чергу, механічного руху, як про надійні індикатори найменших змін. Такі зміни можуть мати двоїстий характер: бути спричиненими як у зовнішньому по відношенні до регіональної соціогеосистеми середовищі (загальнодержавні тенденції, екологічні лиха, зміни у законодавстві, економічні негаразди тощо), так і свідчать про наявність внутрішніх відмінностей, пов’язаних з процесами, що відбуваються на регіональному рівні.
До питання визначення та класифікації геоморфологічних порогів
(2012-05-31) Бережний, В.А.; Добровольська, Н.В.
Важливе місце у розумінні механізмів динаміки та еволюції рельєфу належить дослідженням граничних умов морфогенезу. Часові і просторові зміни рельєфу пояснюються досягненням та підтримкою в геоморфосистемі та у зовнішньому по відношенню до неї середовищі певного геоморфологічного порогу — характерної сили або інтенсивності впливу факторів рельєфоутворення. Такі фактори в статті аналізуються на прикладі флювіального процесу. Геоморфологічний поріг розглядається як складова певної геоситуаціі, котра сприяє змінам режимів геоморфосистем, що і знаходить адекватне відображення в рельєфі. Подається загальноприйнятий підхід до розподілу геоморфологічних порогів на зовнішні і внутрішні, а також запропоновані деякі інші класифікаційні ознаки. Приділено увагу практичному значенню вивчення порогових ситуацій, зокрема, з метою оптимізації природокористування.
До питання методики визначення антропогенної трансформації довкілля
(ХНУ імені В.Н. Каразіна, геолого-географічний факультет, кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2013-04-18) Бережний, В.А.; Сінча, Є.В.
До питання порогових (граничних) ситуацій в гідролого-геоморфологічній системі водозбору
(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Костріков, С.В.; Бережний, В.А.
Подаються деякі теоретичні підвалини та практична реалізація через програмне забезпечення моделювання граничних геоморфологічних ситуацій в системах водозбірних басейнів. Обговорюється зв’язок системного підходу в геоморфології із концепцією граничних ситуацій. Обґрунтовуються поняття “гідролого-геоморфологічна система водозбору”, “гранична (порогова) геоморфологічна ситуація ” і “чутливість системи водозбору”. Пропонується апарат формалізації опису порогових ситуацій через індексний метод і коефіцієнтні моделі. Подаються дві окремі моделі, кожна із яких відбиває певний коефіцієнт граничної геоморфологічної ситуації. Викладений підхід апробований через побудову геоінформаційної моделі трьох водозбірних площ у верхній частині басейну р. Оскіл. На цій основі змодельоване проходження певної граничної ситуації в системі водозбору. This paper represents some theoretical principles and applied software implementation of geomorphic threshold mod-eling. The paper discusses both the system approach in geomorphology and the geomorphic threshold concept as well as the following base definitions: “hydrologic-geomorphic watershed system”, “geomorphic threshold”, and “watershed sensitivity”. There have been suggested some mathematical tools for geomorphic threshold description. Two separate geomorphic threshold ratio models have been suggested. The approach given has been implemented for three water-sheds in the upper part of Oskil-river basin with a GIS-model of this area. The threshold exceeding has been modeled in this way. Предлагаются некоторые теоретические фундаментальные принципы и практическая реализация посред-ством программного обеспечения моделирования предельных геоморфологических ситуаций в системах водо-сборных бассейнов. Обсуждается связь системного подхода в геоморфологии с концепцией предельных ситуа-ций. Обосновываются понятия "гидролого-геоморфологическая система водосбора ", "предельная (пороговая) геоморфологическая ситуация " и "чувствительность системы водосбора". Предлагается аппарат формализации описания пороговых ситуаций через индексный метод и коэффициентные модели. Представлены две отдельные модели, каждая из которых предлагает определенный коэффициент предельной геоморфологической ситуации. Изложенный подход апробирован через построение ГИС-модели трех водосборных площадей в верхней части бассейна г. Оскол. На этой основе смоделировано прохождение определенной предельной ситуации в системе водосбора.
Комп’ютерні технології в суспільній географії: українсько-російсько-англійський словник основних термінів і понять
(2015-07-04) Бережний, В.А.
До словника включено визначення основних термінів та понять з теорії та практики використання комп’ютерних технологій у суспільній географії. Основу комп’ютерних технологій, що визначили перелік поданих термінів, складають геоінформаційні системи та програмно-статистичні комплекси. Терміни наведено українською, російською та англійською мовами, а їх визначення – українською та російською. Для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями «Географія», "Економічна і соціальна географія".
Концепція геоморфологічних порогів як методологічний базис досліджень природно-ресурсного потенціалу
(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Бережний, В.А.; Добровольська, Н.В.
Стаття присвячена питанням взаємозв’язку рельєфу, рельєфоутворюючого процесу та характеру природокорис-тування в рамках досліджень природно-ресурсного потенціалу території. На відміну від традиційного вузького економіч-ного розуміння, природно-ресурсному потенціалу надано широкого тлумачення з позицій стійкості природного довкілля, зв’язку з природними умовами, обраним способом ведення господарства та потенційними несприятливими процесами, що можуть виникнути унаслідок природокористування. Лише у такому разі, за умов дотримання обсягів природокористуван-ня відповідно до природно-ресурсного потенціалу, природні системи можуть не втрачати здатності виконувати у тому числі і свою соціально-економічну функцію. У якості аспекту визначення природно-ресурсного потенціалу пропонується дослідження граничних умов морфогенезу. Як приклад розглянуто флювіальний морфогенез. Обґрунтовано використання водозборів у якості основи для районування природно-ресурсного потенціалу.
Концепція граничних гео-морфологічних ситуацій у практиці вирішення конструктивно-географічних задач
(ХНУ імені В.Н. Каразіна, геолого-географічний факультет, кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2013-04-18) Бережний, В.А.
Методичні засади вивчення антропогенної трансформації довкілля (на прикладі Куп’янського району Харківської області)
(2014-06-21) Бережний, В.А.
Статтю присвячено проблемам дослідження землекористування і антропогенної трансформації навколишнього середовища на місцевому рівні. Розглядаються підходи до використання співвідношень площ поміж різними антропогенними територіальними комплексами для подальших якісних оцінок стану довкілля. Обговорюються поняття «антропогенний територіальний комплекс», «антропізація». Стверджується, що поряд з кількісними атрибутами природно- антропогенних територіальних комплексів, важлива роль належить топологічним характеристикам у просторовій структурі землекористування. Запропоновано використання водозборів у якості територіальної основи досліджень антропогенної трансформації довкілля, а також деякі способи реалізації подібних завдань засобами ГІС. Подаються результати розрахунків зональної статистики коефіцієнту антропізаціі водозборів і розмаїття способів землекористування на території району. Акцентується увага на соціально-економічному аспекті подібних досліджень та їх значимості у суспільній географії.
Про геоінформаційне забезпечення підтримки прийняття рішень у територіальному управлінні на місцевому рівні
(2014-06-21) Бережний, В.А.
Натепер у вітчизняній географії спостерігається характерна відірваність багатьох методичних доробок від впровадження їх у практику вирішення нагальних господарських задач, задач територіального планування та розвитку соціальної сфери. Попри те, що саме географія забезпечує комплексне вивчення процесів у системі «природа-господарство-населення» та має справу виключно з об’єктами дослідження, що відрізняються складністю та полікомпонентністю, географи не завжди реалізують ці надбання у вирішенні конкретних задач. Застосування геоінформаційних систем та технологій у системах територіального управління на місцевому рівні надає сучасній географії більш прагматичного змісту і видається одним з засобів практичного впровадження наукових досліджень.
Проектування екологічної мережі на основі вивчення рівня антропогенного перетворення ландшафтів
(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2008) Ігнатьєв, С.Є.; Чорногор, Т.С.; Бережний, В.А.
Запропоновано методику проектування екологічної мережі на основі вивчення рівня антропогенного перетворення ландшафтів. Для прикладу використано Куп'янський район Харківської області, в якому апробовано дану методику. Робота спрямована на ефективне формування національної екологічної мережі на локальному рівні.
Стан, проблеми та деякі перспективи оптимізації землеробства Харківської області
(2012-10-25) Добровольська, Н.В.; Бережний, В.А.
Фрактальні розмірності мереж автошляхів (на прикладі окремих адміністративних районів Харківської області)
(2012-04-05) Бережний, В.А.; Добровольська, Н.В.
Інформатика із основами геоінформатики: навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів зі спеціальностей «Географія», «Економічна та соціальна географія»
(2012) Костріков, С.В.; Бережний, В.А.; Добровольська, Н.В.; Сегіда, К.Ю.
Навчально-методичний комплекс розроблений відповідно до робочої про-грами курсу «Інформатика із основами геоінформатики», який є одним із фун-даментальних у підготовці бакалаврів-географів (денне відділення) і спрямова-ний на опанування студентами знань, вмінь та навичок із роботи з загальною та спеціалізованою, зокрема – із просторово-координованою в рамках вивчення основ геоінформатики, інформацією. Мета: надання методичної допомоги студентам при підготовці до лекцій-них та лабораторних занять при вивченні цього курсу та розвиток навичок са-мостійної роботи для виконання поточних тестових завдань та модульного кон-тролю. Навчально-методичний комплекс містить загальні відомості про курс, його структуру (тематичний план), навчальну програму, рекомендовану літературу, плани головних лекційних тем, типові питання та завдання до тестових робот та модульного контролю (вихідного – заліку та підсумкового – іспиту), рекомен-дований похвилинний зміст лабораторних занять по модулях курсу тощо. На-вчально-методичний комплекс завершується коротким глосарієм із інформатики та геоінформатики, який містить тільки головні дефініції з майже безлічі існую-чих понять в цих предметних галузях.