Перегляд за Автор "Таможська, Ірина Володимирівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Аргументативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі
(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.
Аргуметативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі
(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна ; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.
Використання "хмар слів" під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків
(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023-01-11) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Розкрито теоретико-практичний аспект використання «хмар слів» для розробки завдань із філологічних дисциплін із метою формування професійно-комунікативної компетентності (розвиток мовних і фахових компетенцій) іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання. Відзначено, що створені завдання за технологією «хмара слів» інтегрують роботу з лексичним матеріалом (лексеми, словосполуки, речення) та продукуванням (не)підготовлених висловлень фахової тематики; складанням діалогу за різними моделями (лікар – іпохондричний пацієнт, лікар – неуважний пацієнт, лікар – балакучий пацієнт, лікар – мовчазний пацієнт, лікар – вороже налаштований пацієнт), що сприяє реалізації тактик мовленнєвої поведінки для досягнення комунікативної мети, демонстрації володінням техніками встановлення професійних контактів. Вказано, що в процесі роботи з «хмарами слів» іноземні студенти встановлювали логічні та семантичні зв’язки між лексемами / словосполуками / реченнями. Представлено ситуації взаємодії, наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі, що відтворюють можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях, а також в умовах комунікації з елементами непередбачуваності, що супроводжувалися візуальною демонстрацією навчальної інформації за допомогою «хмар слів». Акцентовано на дидактичних можливостях «хмар слів» під час вивчення філологічних дисциплін, адже вони використовуються в різних варіаціях: 1) як лексичний мінімум для трансформування афоризмів / запитань / діалогічних єдностей / теми й змісту заняття; 2) як алгоритм для моделювання комунікативних ситуацій відповідно до професійної діяльності, для написання сінквейна; 3) як інструмент для створення асоціативних рядів (анатомічна термінологія, клінічна термінологія, захворювання, симптоми, ліки, медичні препарати, хворобливі стани тощо), інструкції, у якій встановлюються правила з медичної допомоги постраждалому (за опорними словами), термінологічних словників для вивчення та закріплення медичної лексики до навчальних тем; 4) як візуальний засіб, що сприяє пізнавальній активності студентів-медиків щодо оволодіння вміннями в перцептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях навчально-професійної комунікації, а також формуванню інтелектуально-креативних здібностей. Зроблено висновок, що робота з «хмарами слів», створеними викладачем / студентами, у поєднанні з комунікативними завданнями, сприяє накопиченню мовного та комунікативного досвіду, поповненню активного запасу слів, оволодінню фонетичними, лексичними та граматичними навичками.
Використання текстів наукового та офіційно-ділового стилів у процесі викладання української мови (за професійним спрямуванням) іноземним студентам ЗВО медичних спеціальностей
(Дрогобич : Видавничий дім "Гельветика", 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті розкрито теоретико-практичний аспект використання текстів наукового та офіційно-ділового стилів для розробки завдань з української мови (за професійним спрямуванням) із метою формування в іноземних студентів медичних спеціальностей комунікативної компетентності. Акцентовано на текстоцентричному підході у викладанні української мови (за професійним спрямуванням), що потребує комплексного використання пізнавальних, дослідницьких, асоціативних, креативних, комунікативних методів в інтелектуально-пізнавальній, операційно-практичній, мовленнєвій та рефлексивній діяльності. Зроблено висновок, що тексти офіційно-ділового та наукового стилів є інтегративною складовою професійної сфери майбутніх фахів медичної галузі. Зазначено, що для підвищення навчальної мотивації, забезпечення високого рівня аналітичної діяльності іноземних студентів ЗВО медичних спеціальностей доцільно використовувати тексти, які відповідають таким вимогам: 1) адекватність характеристик мікротексту, діалогу, речення характеристикам комунікативних одиниць, що використовуватимуться в реальних умовах професійної / навчальної діяльності; 2) наявність нової та значущої інформації. Авторкою представлено тексти офіційно-ділового (законодавчі / нормативно-правові документи) та наукового стилів (статті, анотації), що відтворюють предметний / соціальний контекст професійної діяльності, та завдання, що сприяють розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо). Зазначено, що інтернет-ресурси – це ефективний метод оптимізації освітнього процесу, створення сприятливих умов для іншомовної підготовки студентів, зокрема можливість вибору текстової / графічної форми подання інформації для візуального сприйняття, а також рівня її складності. Підкреслено, що володіння професійно орієнтованим читанням дає змогу задовольнити професійні потреби фахівців завдяки сформованості понятійного мислення за допомогою читання фахових текстів.
Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти: навчально-методичні матеріали до теми з історії педагогіки та педагогічної компаративістики
(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Наведено приклади завдань до теми «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти» дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Зазначено, що дидактичний матеріал відповідає навчальній меті заняття та відтворює предметний / науковий контекст професійної діяльності, сприяє формуванню в здобувачів освіти професійного педагогічного світогляду, дослідницьких умінь.
Дискурс поняття «педагогічна технологія» в контексті формування сучасної парадигми освіти
(Хмельницький : Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2015-04-02) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті доведені переваги технологічного підходу в системі підготовки майбутніх фахівців. Дано означення феномена та поняття «педагогічна технологія». Узагальнені різні підходи науковців до розуміння суті поняття. Вказано, що «педагогічна технологія» розглянута вченими і як засіб, і як процес комунікації, і як чітко організовану педагогічну систему з набором методологічного інструментарію. Відмічено вимоги, що пред’являються науковцями до педагогічної технології, а саме: наявність науково-педагогічного обґрунтування та його концептуальної інтерпретації викладачем з урахуванням умов реального освітнього процесу, представленого різними педагогічними ситуаціями; забезпечення безперервного розвитку особистості в освітньому просторі в процесі взаємодії з викладачем; збереження освітнього простору авторства та творчості кожного викладача; співвіднесеність з реальним навчально-виховним процесом.
Діалог-розпитування щодо системи травлення: навчально-методичні матеріали до заняття з української мови за професійним спрямуванням
(Рига : «Baltija Publishing», 2022-11-07) Таможська, Ірина Володимирівна
У статті акцентовано на понятійному апараті дослідження («вправи», «система вправ», «система вправ із української мови»), на структурних компонентах вправ, що використовуються на заняттях із філологічних дисциплін. Зазначені основні дидактичні вимоги до системи вправ, етапи навчання діалогічного мовлення (презентація матеріалів, практика сформованих умінь і навичок, творча самостійна робота), визначені вміння діалогічного мовлення. Репрезентовано навчально-методичне забезпечення до заняття «Діалог-розпитування щодо системи травлення» з іноземної мови за професійним спрямуванням (української), що вивчають іноземні студенти спеціальності 222 «Медицина» (галузь знань: 22 «Охорона здоров’я»). У процесі формування активного вакабуляру іноземні студенти медики виконували вправи на ідентифікацію та диференціацію лексико-термінологічних одиниць (пояснювали лексичне значення медичного терміна, створювали «термінологічні хмари слів», термінологічний сінквей, доповнювали термінами фаховий контент, співвідносили медичні терміни та дефініції, встановлювали логіко-лексичні термінологічні зв’язки, писали орфоепічний термінологічний диктант, записували слова на одну з літер алфавіту відповідно до фахової тематичної групи), що сприяє свідомому їх використанню в мовній практиці – навчально-професійній сфері. Для вдосконалення й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання іноземні студенти-медики виконували такі вправи: 1) формулювали евентуальні варіанти запитань / відповіді відповідно до реплік-відповідей пацієнта / реплік-питань лікаря та відкриті та закриті запитання для діалогу-розпитування щодо медичного застосування лікарських засобів; 2) ставили запитання й конструювали відповіді на них; 3) відтворювали ситуативні висловлювання професійного спрямування на основі тез / опорних схем / алгоритмів; 4) моделювали ситуативні діалоги (мікродіалоги, діалоги-розпитування) та мікромонологи фахової тематики; 5) створювали пам’ятки для пацієнтів з аутоімунним гепатитом / диспенсією та алгоритм дій у разі нудоти / блювання / підозри на кишкову інфекцію; 6) трансформували лінгводидактичні матеріали в діалогічні єдності для моделювання професійно-комунікативних ситуацій за моделями (лікар ⟷ пацієнт, лікар ⟷ родичі пацієнта, лікар ⟷ колеги); 7) продукували тематично пов’язані інформаційні одиниці в мікромонолозі; 8) писали доповідь до наради «Домедична допомога постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичним працівникам». Зміст заняття та авторська система вправ (підсистема 1, підсистема 2) сприяє успішному засвоєнню фахової термінології, удосконаленню й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання, спонукає іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання до самостійного й логічного осмислення навчального матеріалу. Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.
З досвіду відбору науково-педагогічних кадрів на юридичний факультет Новоросійського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Мукачево : Мукачівський державний університет, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено досвід Новоросійського університету щодо відбору науково-педагогічних кадрів в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття на юридичний факультет. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакантних посад на кафедрах юридичного факультету став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на тому, що приват-доцентські кадри були резервом для комплектування майбутнього професорсько-викладацького складу. З’ясовано, що мало місце як об’єктивне, так і необ’єктивне ставлення до кандидатів під час виборів на вакантні посади, зокрема щодо оцінки їхнього науково-педагогічного досвіду та професійних якостей. Зазначено, що нерідко керівництво навчального закладу відмовляло претендентам у викладацьких посадах на основі ідеолого-політичних чинників. Відмічено, що на юридичному факультеті не вдалося створити систему викладання приват-доцентами навчальних курсів, паралельних професорським, які б мали скласти конкуренцію.
Зміст поняття «науково-педагогічна діяльність» в контексті сучасної парадигми освіти
(Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Розглянуто дефініції, уживані в законодавчих документах та педагогічних дослідженнях, що по’вязані з діяльністю суб’єктів, які є учасниками освітнього процесу («науково-педагогічна діяльність», «наукова діяльність», «педагогічна діяльність», «творча педагогічна діяльність», «професійна педагогічна діяльність»). Зазначено, що родове поняття терміна «науково-педагогічна діяльність» («наукова діяльність», «педагогічна діяльність») визначається залежно від того, хто є суб’єктом такої діяльності (учений або викладач). Зроблено висновок, що такі категорії, як «наукова діяльність» та «педагогічна діяльність», не тотожні. Здійснено аналіз вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «педагогічна діяльність», що розглядалося дослідниками як особливий вид соціальної діяльності, як вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, як діяльність педагога в навчально-виховному процесі, як творчий процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності вчителя. Наголошено на тому, що методична підсистема опосередковано наявна в таких підсистемах творчої педагогічної діяльності викладача, як дидактична, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна та самовдосконалення. Охарактеризовано рівні творчої педагогічної діяльності викладача (репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський). Акцентовано увагу на змістовому наповненні поняття «функція професійної діяльності науково-педагогічного працівника», що розглядається як інваріантна складова продуктивної діяльності науково-педагогічного працівника, ефективність якої забезпечено педагогічними засобами, що застосовуються, з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку навчальних закладів, а також рівня їхньої фахової здатності. Визначено основні види професійно-педагогічної діяльності викладача (діагностика професійної спрямованості, здатності до навчання, навченості та вихованості; проєктувальна діяльність; особистісно орієнтовне професійне навчання; соціально-професійне виховання; позанавчальна виховна робота; підвищення рівня професійно-педагогічної освіти та кваліфікації; інноваційна діяльність). Узагальнено організаційно-педагогічні умови структурування науково-педагогічної діяльності працівників закладів вищої освіти (забезпечення структурно-функціональної єдності; оптимізація кадрового складу, структурних підрозділів; унормування інформаційних зв’язків; забезпечення багатоаспектності розвитку науково-педагогічних працівників та їх самоорганізації; додержання принципів системності та комплексності в реалізації професійних та посадових функцій), а також виокремлено функції професійної діяльності науково-педагогічних працівників (управлінська, спонукальна, розвивальна, прогностична, коригуюча, культурологічна, виховна, профе сійна, функція надання освітніх послуг).
Кадрові питання у Новоросійському університеті другої половини ХІХ - початку ХХ століття (на прикладі історико-філологічного факультету)
(Івано-Франківськ : Державний вищій навчальний заклад "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", 2017-10-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті розглядається коло проблем, пов’язаних із забезпеченням Новоросійського університету висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами. Висвітлено теоретико-методичні засади підготовки науково-педагогічних кадрів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету в період 1865-1917рр. Зазначено, що підготовка науково-педагогічних кадрів відбувалася завдяки системі “професорських стипендіатів ” (аспірантів) та інституту приват-доцентури. З’ясовано, що значна частина професури відмежовувала штатних доцентів від приват-доцентів і бачила в перших більш прийнятні кандидатури для зайняття професорських посад. Підкреслено, що основним джерелом заповнення вакансій на історико-філологічному факультеті став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на зростанні ролі приват-доцентів в науково-педагогічному доробку Новоросійського університету. Установлено, що приват-доценти створили конкурентне середовище, пожвавили наукові дослідження, модернізували методику викладання навчальних дисциплін і навчальних курсів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету.
Медіаосвіта : методичні рекомендації до проведення семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткачова, Наталія Олександрівна; Таможська, Ірина Володимирівна; Байдала, Вікторія Вікторівна; Tkachova, Nataliia Oleksandrivna; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Baidala, Viktoriia Viktorivna
Методичні рекомендації до модуля «Медіаосвіта» як складника інтегрованого навчального курсу «Основи освітньої інноватики. Медіаосвіта. Цифровізація освітньо-наукового простору» містять навчальні й дидактичні матеріали для проведення семінарських занять та організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. Для викладання кожної теми навчального модуля представлений практичний блок, спрямований на поглиблення знань про медіаосвіту в історичній ретроспективі, педагогічні категорії медіаосвіти, класифікацію засобів масової інформації / методів медіаосвіти, способи протидії маніпуляції, форми організації медіаосвітньої діяльності.
Методологічні підходи до аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ - початку ХХ століття
(Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, I.V.
У статті зазначено, що поняття «концепція дослідження» базується на наукових підходах, які визначають стратегію дослідницької та практичної діяльності, а термін «підхід» певною мірою зумовлений соціальним контекстом, що визначає зміст та спрямованість такої діяльності. Виокремлено методологічні принципи, що забезпечують системну спрямованість наукового дослідження і практичного пізнання об’єкта (цілісності, примату цілого над складовими частинами, ієрархічності, структурності, самоорганізації, взаємозв’язку із зовнішнім середовищем). Акцентовано увагу на тому, що предметом цивілізаційного підходу є сукупність усіх форм життєдіяльності суспільства (матеріальних, ідейних, культурних, релігійних, моральних) у їхньому історичному розвитку й наступності. Висвітлено систематизацію парадигмальних підходів С. Бобришева (парадигмально-педагогічний, поліпарадигмальний, цивілізаційний, культурологічний, аксіологічний), в основу яких покладено концепції та теорії, що визначають детермінації суспільного розвитку людства. Підкреслено, що цивілізаційні підходи дозволяють відтворити провідні виміри історико-педагогічного процесу (власне історичний, соціокультурний, історичного розвитку освіти, педагогічного знання). Розглянуто особливості реалізації системного, цивілізаційного та парадигмального методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Системний підхід сприяв тому, щоб виявити цільову, змістову, процесуальну, організаційну та технологічну цілісність у системі підготовки науково-педагогічних кадрів. Парадигмальний підхід дозволив дослідити зміну домінантних освітніх установок у підготовці науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах України крізь призму провідних освітніх парадигм. Цивілізаційний підхід спрямував на виявлення передумов процесу запровадження кадрового інституту приват-доцентів у системі вищої освіти.
Моделювання професійно-комунікативних ситуацій як засіб удосконалення вмінь ділового спілкування іноземних студентів медичних факультетів закладів вищої освіти
(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021-07-19) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna
Обґрунтовано доцільність моделювання професійно-комунікативних ситуацій для удосконалення вмінь ділового спілкування в іноземних студентів медичних факультетів закладів вищої освіти на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. Авторкою представлено ситуації взаємодії презентаційні, інтелектуально-прогностичні, перцептивно-емпатійні, мовленнєві, емоційно-регулятивні, креативні, рефлексійні), наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі. Професійно комунікативні ситуації створено відповідно до структурних компонентів ділових умінь спілкування (аналітикопрогностичний, емпатійно-перцептивний, емоційно-регулятивний, презентаційно-комунікативний, лінгво-інформаційний, рефлексивно-коригувальний), що вимагає виявлення студентами ділових якостей і вмінь. Зазначено, що в процесі моделю вання професійно-комунікативних ситуацій українська мова виконує комунікативні функції (інтрапрофесійна комунікація, комунікація лікаря з пацієнтом, термінологічна номінація лікарських засобів, професійних об’єктів та явищ). Акцентовано увагу на моделюванні пред- метного та соціального контексту майбутньої професійної діяльності студентів у межах гуманітарного освітнього середовища медичних факультетів закладу вищої освіти. Зробле- но висновок про те, що основна мета сукупності предметних дій студента полягає в прак- тичному перетворенні імітованих професійно-комунікативних ситуацій, де інформація стає засобом здійснення пізнавальної діяльності, у процесі чого вона перетворюється на знання майбутнього фахівця медичної галузі. З’ясовано, що одним із результативних прийомів для створення навчальної комунікативно-мовленнєвої ситуації є аналіз студентами відтвореного дискурсу з урахуванням усіх його функціональних елементів. Представлена трирівнева систе- ма підготовки дискурсивного навчання.
Навчально-методичні матеріали до теми «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» з історії педагогіки та педагогічної компаративістики [Електронний ресурс]
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
Ефективність самостійної роботи здобувачів третього рівня вищої освіти залежить від системи завдань, які розроблені відповідно до навчальної мети, предметного / наукового контексту теми заняття «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічної компаративістики», що є «функціональним продуктом» науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Наведено приклад завдань до теми «Становлення й розвиток педагогічної компаративістики в Україні» змістовного модуля «Теоретико-методологічні засади педагогічної компаративістики» вибіркової дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика».
Наукова діяльність викладачів Новоросійського університету (1873–1880 рр.)
(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii Mykolayovych; Куліш, Сергій Миколайович
Висвітлено особливості науково-дослідної діяльності професорсько-викладацького складу Новоросійського університету (1873–1880). Акцентовано увагу на тому, що наукові відрядження викладачів Новоросійського університету сприяли підвищенню рівня їхньої освітньої / методичної / наукової підготовки. Зазначено, що наукова діяльність Товариства природодослідників, створеного на базі Новоросійського університету, сприяла розвитку природничих наук на теренах Одеського повіту Херсонської губернії.
Науково-педагогічна діяльність приват-доцентів юридичного факультету Університету Св. Володимира (1863–1917 рр.)
(Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено досвід науково-педагогічної діяльності приват-доцентів, які працювали на юридичному факультеті Університету Св. Володимира (1863-1917). З’ясовано, що більшість із них дотримувалася незалежної думки, над ними "не тяжіли авторитети". Акцентовано увагу на тому, що приват-доценти мали здатність до критичної думки, про що свідчать "пробні лекції", "розмірковування provenialegendi", наукові праці. Зазначено, що приват-доценти ініціювали нові курси / спецкурси, унеможлививши застійні явища тривалого характеру в значною мірою консервативному професорському середовищі. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу на юридичному факультеті. Установлено, що закордонні відрядження стали важливим засобом підвищення педагогічної майстерності приват-доцентів.
Науково-педагогічний склад Харківського університету (1900–1917 роки)
(Херсон : Видавничий дім "Гельветика", 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті досліджено еволюцію науково-педагогічних кадрів у Харківському університеті (1900-1917 рр.). Висвітлено організаційно-методичну діяльність університету щодо відбору кандидатів на вакантні кафедри факультетів. Визначено провідну роль приват-доцентури в науково-педагогічному доробку освітнього закладу. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу на факультетах.
Організація освітнього процесу в Україні в умовах воєнного стану
(Bologna-Vinnytsia: «Associazione Italiana di Storia Urbana» & «UKRLOGOS Group LLC», 2024) Завгородній, Дмитро Володимирович; Таможська, Ірина Володимирівна
Організація освітнього процесу в Україні в умовах воєнного стану стала значним викликом для системи освіти. Але завдяки впровадженню дистанційного навчання та гнучких програм, а також підтримці педагогічних / науково-педагогічних працівників, удалося забезпечити продовження освітнього процесу в таких складних умовах. Психологічна підтримка здобувачів освіти, педагогічних / науково-педагогічних працівників також відіграла ключову роль у стабілізації їхнього емоційного стану.
Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)
(Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024-11-14) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Україн ська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження націо нальної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-науко вого) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.
Оцінка університетською спільнотою ролі та значення інституту приват-доцентури в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
(Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna
У статті висвітлено погляди університетської спільноти щодо ролі й значення інституту приват-доцентури в університетах України (другої половини ХІХ - початку ХХ ст.). З’ясовано основні причини труднощів на шляху становлення / розвитку інституту приват-доцентури та ставлення університетських колективів щодо їх подолання.