Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Аргуметативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна ; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.Документ Використання "хмар слів" під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023-01-11) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРозкрито теоретико-практичний аспект використання «хмар слів» для розробки завдань із філологічних дисциплін із метою формування професійно-комунікативної компетентності (розвиток мовних і фахових компетенцій) іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання. Відзначено, що створені завдання за технологією «хмара слів» інтегрують роботу з лексичним матеріалом (лексеми, словосполуки, речення) та продукуванням (не)підготовлених висловлень фахової тематики; складанням діалогу за різними моделями (лікар – іпохондричний пацієнт, лікар – неуважний пацієнт, лікар – балакучий пацієнт, лікар – мовчазний пацієнт, лікар – вороже налаштований пацієнт), що сприяє реалізації тактик мовленнєвої поведінки для досягнення комунікативної мети, демонстрації володінням техніками встановлення професійних контактів. Вказано, що в процесі роботи з «хмарами слів» іноземні студенти встановлювали логічні та семантичні зв’язки між лексемами / словосполуками / реченнями. Представлено ситуації взаємодії, наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі, що відтворюють можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях, а також в умовах комунікації з елементами непередбачуваності, що супроводжувалися візуальною демонстрацією навчальної інформації за допомогою «хмар слів». Акцентовано на дидактичних можливостях «хмар слів» під час вивчення філологічних дисциплін, адже вони використовуються в різних варіаціях: 1) як лексичний мінімум для трансформування афоризмів / запитань / діалогічних єдностей / теми й змісту заняття; 2) як алгоритм для моделювання комунікативних ситуацій відповідно до професійної діяльності, для написання сінквейна; 3) як інструмент для створення асоціативних рядів (анатомічна термінологія, клінічна термінологія, захворювання, симптоми, ліки, медичні препарати, хворобливі стани тощо), інструкції, у якій встановлюються правила з медичної допомоги постраждалому (за опорними словами), термінологічних словників для вивчення та закріплення медичної лексики до навчальних тем; 4) як візуальний засіб, що сприяє пізнавальній активності студентів-медиків щодо оволодіння вміннями в перцептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях навчально-професійної комунікації, а також формуванню інтелектуально-креативних здібностей. Зроблено висновок, що робота з «хмарами слів», створеними викладачем / студентами, у поєднанні з комунікативними завданнями, сприяє накопиченню мовного та комунікативного досвіду, поповненню активного запасу слів, оволодінню фонетичними, лексичними та граматичними навичками.Документ Сучасні світові тенденції педагогічної освіти(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024-02-22) Таможська, Ірина Володимирівна; Куліш, Сергій Миколайович; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii MykolayovychУ статті висвітлено основні особливості й тенденції педагогічної освіти в європейських країнах та Сполучених Штатах Америки в контексті безперервної освіти, метою якої є забезпечення постійного саморозвитку, самоосвіти та самовдосконалення особистості впродовж життя. Виявлена тісна кореляція між педагогічними освітніми тенденціями й змінами в системі освіти країн. Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано такі тенденції педагогічної освіти: 1) переважний акцент на професійному розвитку, формуванні спеціальних професійних навичок; 2) запровадження в освітніх закладах експериментальних програм, спрямованих на розвиток у викладачів різних компетенцій (реляційних, дослідницьких, соціокультурних, лідерських), які ґрунтуються на активному навчанні, інтегруються в соціокультурний простір закладу освіти; 3) зосередженість державної політики на освіті, заснованій на дослідницькій діяльності; 4) використання й упровадження концепції професійного розвитку викладачів для дизайну програм / реалізації цього педагогічного феномена в освітній галузі; 5) налагодження ефективної співпраці між університетами та загальноосвітніми школами / дошкільними закладами; 6) запровадження ініціатив уряду для покращення статусу вчительської професії, збільшення програм педагогічної освіти. Визначено особливості програм професійного розвитку викладачів, як-от: 1) ґрунтуються на двох теоріях (змін / навчання); 2) ураховують такі педагогічні аспекти, як результативність навчання, управління конфліктними ситуаціями; 3) перенесення акценту педагогічної освіти з пріоритету отримати готові знання на їх активне здобуття / засвоєння, розкриття фундаментального пізнавального потенціалу. Звернено увагу на спільне / відмінне в європейській та українській системах освіти дорослих. Система педагогічної освіти знаходиться в процесі постійної трансформації, що вимагає теоретичної / методологічної / практичної адаптації, яка забезпечується відповідним інструментарієм. Основні тенденції розвитку педагогічної освіти реалізуються в процесі вдосконалення / організації професійної підготовки педагогічних кадрів.Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти: навчально-методичні матеріали до теми з історії педагогіки та педагогічної компаративістики(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaНаведено приклади завдань до теми «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти» дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Зазначено, що дидактичний матеріал відповідає навчальній меті заняття та відтворює предметний / науковий контекст професійної діяльності, сприяє формуванню в здобувачів освіти професійного педагогічного світогляду, дослідницьких умінь.Документ Медіаосвіта : методичні рекомендації до проведення семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Ткачова, Наталія Олександрівна; Таможська, Ірина Володимирівна; Байдала, Вікторія Вікторівна; Tkachova, Nataliia Oleksandrivna; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Baidala, Viktoriia ViktorivnaМетодичні рекомендації до модуля «Медіаосвіта» як складника інтегрованого навчального курсу «Основи освітньої інноватики. Медіаосвіта. Цифровізація освітньо-наукового простору» містять навчальні й дидактичні матеріали для проведення семінарських занять та організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки. Для викладання кожної теми навчального модуля представлений практичний блок, спрямований на поглиблення знань про медіаосвіту в історичній ретроспективі, педагогічні категорії медіаосвіти, класифікацію засобів масової інформації / методів медіаосвіти, способи протидії маніпуляції, форми організації медіаосвітньої діяльності.Документ Історія педагогіки : методичні рекомендації до проведення семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ методичних матеріалах подається опис (мета, завдання, загальні / фахові компетентності) навчального модуля «Історія педагогіки», а також його структура та змістовне наповнення тем («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI – XVIII ст.)», «Українська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження національної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII – XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX – XX ст.)). Запропоновано перелік запитань та завдання для підготовки до семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи, список рекомендованої літератури з урахуванням сучасних вітчизняних і зарубіжних розробок.Документ Актуальність педагогічного феномена "знання педагогічного змісту" для успішної викладацької діяльності в закладах вищої освіти різних країн(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Куліш, Сергій Миколайович; Kulish, Sergii MykolayovychСтаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистіс но-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освіт нього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освіт ньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.Документ Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)(Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024-11-14) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Україн ська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження націо нальної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-науко вого) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.Документ Аргументативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaПідкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.