Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Аргуметативна компетентність у здійсненні професійної комунікації майбутніми фахівцями технічної галузі(Полтава : Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2023) Таможська, Ірина Володимирівна ; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті підкреслено актуальність проблеми формування в студентів технічних спеціальностей аргументативної компетентності під час вивчення філологічних дисциплін. Акцентовано увагу на понятійному апараті дослідження («аргументація», «аргументативна компетентність», «навички аргументації», «аргументативна стратегія», «аргументативна тактика»), способах оцінки усної та письмової аргументації, особливостях формування аргументативної компетентності. Уточнено суть поняття «аргументативна компетентність», зважаючи на особливості професійної діяльності фахівця технічної галузі. Запропоновано зразки умовно-комунікативних та ситуативно-комунікативних вправ.Документ Дискурс поняття «педагогічна технологія» в контексті формування сучасної парадигми освіти(Хмельницький : Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2015-04-02) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті доведені переваги технологічного підходу в системі підготовки майбутніх фахівців. Дано означення феномена та поняття «педагогічна технологія». Узагальнені різні підходи науковців до розуміння суті поняття. Вказано, що «педагогічна технологія» розглянута вченими і як засіб, і як процес комунікації, і як чітко організовану педагогічну систему з набором методологічного інструментарію. Відмічено вимоги, що пред’являються науковцями до педагогічної технології, а саме: наявність науково-педагогічного обґрунтування та його концептуальної інтерпретації викладачем з урахуванням умов реального освітнього процесу, представленого різними педагогічними ситуаціями; забезпечення безперервного розвитку особистості в освітньому просторі в процесі взаємодії з викладачем; збереження освітнього простору авторства та творчості кожного викладача; співвіднесеність з реальним навчально-виховним процесом.Документ Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики: навчально-методичні матеріали до теми з української мови (за професійним спрямуванням)(Riga : "Baltija Publishing", 2021-11-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРепрезентовано навчально-методичні матеріали та подано стислі методичні коментарі щодо їх реалізації під час вивчення теми «Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики» з української мови (за професійним спрямуванням) студентами спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» (кваліфікація: технік-технолог (логіст)). Запропоновано систему завдань на текстовій та діалогічній основі, спрямованих на актуалізацію вивченого раніше й закріплення нового матеріалу, що є доцільними для формування навичок і прийомів мислення (формулювання понять, порівняння, зіставлення, виділення головного, системати-зація, узагальнення, аргументація, доведення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, моделювання), а також риторичної компетентності майбутніх логістів транспортної галузі (знання, вміння). Акцентовано увагу на таких напрямах формування риторичних умінь студентів: 1)засвоєння теоретичних питань риторики; 2)опрацювання текстів наукового та офіційно-ділового стилю фахової тематики; 3)створення висловлювань (текстів), що відбивають професійну діяльність; 4)моделювання ситуацій, які занурюють студентів у проблемний контекст професійного спілкування, на діалогічній основі, що вимагає виявлення в них ділових якостей і вмінь. Зміст заняття та авторська система завдань сприяє успішному засвоєнню студентами фахової термінології. Зазначено, що навчальний матеріал, призначений для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), сприяє формуванню навичок професійної комунікації майбутнього логіста в організації перевезень вантажів, а також допоможе вдосконалити методичне забезпечення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.Документ Сучасні світові тенденції педагогічної освіти(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024-02-22) Таможська, Ірина Володимирівна; Куліш, Сергій Миколайович; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii MykolayovychУ статті висвітлено основні особливості й тенденції педагогічної освіти в європейських країнах та Сполучених Штатах Америки в контексті безперервної освіти, метою якої є забезпечення постійного саморозвитку, самоосвіти та самовдосконалення особистості впродовж життя. Виявлена тісна кореляція між педагогічними освітніми тенденціями й змінами в системі освіти країн. Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано такі тенденції педагогічної освіти: 1) переважний акцент на професійному розвитку, формуванні спеціальних професійних навичок; 2) запровадження в освітніх закладах експериментальних програм, спрямованих на розвиток у викладачів різних компетенцій (реляційних, дослідницьких, соціокультурних, лідерських), які ґрунтуються на активному навчанні, інтегруються в соціокультурний простір закладу освіти; 3) зосередженість державної політики на освіті, заснованій на дослідницькій діяльності; 4) використання й упровадження концепції професійного розвитку викладачів для дизайну програм / реалізації цього педагогічного феномена в освітній галузі; 5) налагодження ефективної співпраці між університетами та загальноосвітніми школами / дошкільними закладами; 6) запровадження ініціатив уряду для покращення статусу вчительської професії, збільшення програм педагогічної освіти. Визначено особливості програм професійного розвитку викладачів, як-от: 1) ґрунтуються на двох теоріях (змін / навчання); 2) ураховують такі педагогічні аспекти, як результативність навчання, управління конфліктними ситуаціями; 3) перенесення акценту педагогічної освіти з пріоритету отримати готові знання на їх активне здобуття / засвоєння, розкриття фундаментального пізнавального потенціалу. Звернено увагу на спільне / відмінне в європейській та українській системах освіти дорослих. Система педагогічної освіти знаходиться в процесі постійної трансформації, що вимагає теоретичної / методологічної / практичної адаптації, яка забезпечується відповідним інструментарієм. Основні тенденції розвитку педагогічної освіти реалізуються в процесі вдосконалення / організації професійної підготовки педагогічних кадрів.Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Приват-доценти Новоросійського університету: науково-педагогічна діяльність та професійний розвиток (1901–1917 рр.)(Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2017) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті здійснено ретроспективний аналіз науково-дослідної та педагогічної діяльності приватдоцентів на медичному факультеті Новоросійського університету в період 1901–1917 рр. Акцентовано увагу на зростанні ролі приват-доцентів в науково-педагогічній діяльності Новоросійського університету. Підкреслено, що наукові відрядження до вищих навчальних закладів та освітніх установ Західної Європи сприяли підвищенню освітнього, методичного та наукового рівня підготовки приват-доцентів.Документ Методолого-теоретичний інструментарій історико-педагогічних досліджень(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaУ статті висвітлено питання методолого-теоретичного інструментарію історико-педагогічного дослідження. Акцентовано увагу на складниках концептуальних моделях теорії історії (наукові знання, філософські закони, світоглядні принципи дослідника), специфічних ознаках історико-педагогічних досліджень (часовий чинник, територіальна належність, відсутність експерименту, реконструкція форми знань, що набуває ознак історико-педагогічної рефлексії; характерна розлога система посилань, критичний аналіз фактів, комплексне використання методологічних підходів), формі викладу історико-педагогічного дослідження (наративі), що передбачає комплекс взаємопов’язаних історичних методів, знання методології історії, навичок вивчення історичних документів, а також використання джерел, що сприяє сформованості історико-педагогічного твердження. Наголошено на тому, що теоретичний рівень наукових досліджень залежить від методологічних знань. Зазначені структурні рівні методологічного знання (філософський, загальнонауковий, конкретно науковий, технологічний), функції, що виконує нормативне методологічне знання (забезпечує правильність постановки проблеми наукового дослідження, визначає засоби для її різнобічного аналізу на етапах студіювання, сприяє покращенню організації дослідження); загальнонаукові функції методологічного підходу (науково-світоглядна, концептуалізації, технологізації), основні методологічні принципи педагогічного дослідження (об’єктивності, доказовості, всебічності, сутнісного аналізу, єдності історичного й логічного, наступності, системності, науковості). Висвітлено систематизацію методологічних принципів та підходів Н. Бордовської. Зосереджено увагу на чинниках підвищення якості та ефективності історико-педагогічних досліджень. Досліджено науковий дискурс понять «методологія», «методологічний підхід».Документ Ґенеза підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): методологічні основи наукового пошуку(Херсон : Херсонський державний університет, 2021) Таможська , Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті: розглянути особливості реалізації діяльнісного та комплексного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, теоретичних положень щодо методів дослідження із зазначеної проблеми. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, порівняння, пошуково-бібліографічний метод. Результати дослідження. Зазначено принципи діяльнісного підходу (розвитку, історизму, предметності; інтеріоризації та екстеріоризації; єдності будови зовнішньої та внутрішньої діяльності; активності), вимоги до комплексного підходу (встановлення взаємозв’язків досліджуваного явища, урахування зовнішніх впливів, усунення випадкових факторів), вимоги до наукових методів (детермінованість, заданість ціллю дослідження, результативність, надійність, ефективність). Діяльнісний підхід дає змогу визначити ефективність запровадженого інституту приват-доцентури в системі підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття, спрямовує на виявлення його цільової, змістовної, процесуальної, організаційної та технологічної цілісності. Комплексний підхід уможливив вивчення предмета наукового дослідження – підготовка науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в дореволюційних університетах України – на основі виокремлених складників (потреба, суб’єкт, об’єкт, зміст діяльності, умови, результат). Акцентовано увагу на теоретичних положеннях щодо наукових методів (історико-порівняльний, історико-генетичний, історико-структурний, істори- кодіахронний, хронологічний, моделювання, персоналістично-біографічний, контент-аналізу, інтерпретації та ін.), які використано в дослідженні. Висновки. Методологічне обґрунтування наукового дослідження дає можливість цілісно розкрити зазначену проблему.