Наукові роботи студентів та аспірантів. Філологічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1154
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Концепт «лицо» в лирике О. Седаковой(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Звегинцова, М.Э.В статье исследуются особенности функцио-нирования концепта «лицо» в книге «Стихи» О. Седаковой. В ходе исследования выявлены сильные и слабые валентности концепта «лицо» по отношению к другим концептным и мотивным категориям лирики О. Седаковой. Рассмотрены основные примеры экспликации исследуемого концепта. Сделаны выводы о том, что функционально концепт «лицо» ориентирован на формирование и усложнение структуры повествуемого мира. Основным модусом, задающим интерпретацию категории «лицо», следует считать библейско-христианский дискурс. The article explores the characteristic functioning of the concept of face in «Lyric Poetry» by O. Sedakova. The analysis revealed the strong and the weak valencies of the concept of face with respect to the other conceptual and motif categories in O. Sedakova's lyric poetry. It is concluded that the concept of face is functionally oriented at the formation and complication of the narrated world. The biblical-Christian discourse should be considered the basic mode that specifies the interpretation of the concept of face.Документ Концепт и мотив: междисциплинарная соотнесенность понятий(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2013) Костина-Кассанелли, О.С.Данная статья посвящена смысловому соотношению двух базовых понятий филологии и когнитивной лингвистики— литературного мотива и культурного концепта — и их проявлениям в современном поэтическом тексте. На основе сравнительного анализа научных понятий устанавливаются принципы их взаимодействия в практике осмысления природы современного песенного текста. Эвристичный потенциал соотнесения этих понятий показан на примерах анализа поэтических фрагментов, принадлежащих к идиолекту русского рок-поэта Б. Б. Гребенщикова. The main aim of this article is to give consideration to two basic notions of philology and cognitive linguistics, which are the motif and the cultural concept, and to their explications in modern poetry. In our research, we intended not only to fulfill a basic comparative analysis of these conceptions, but also to define at maximum the principles of possible interaction of their functions within modern song lyrics. The particularities of attraction relations between two scientific concep-tions are shown in poetical fragments belonging to Russian rock-poet B. B. Grebenshchikov’s idiolect.Документ Взаимообращение фольклорно-обрядового и церковно-библейского дискурсов в стихотворении «Успение» О. Седаковой(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Звегинцова, М.Е.В статье произведен анализ стихотворения «Успение» (1974), представляющего цикл «Из ранних стихов» (1967–1975) О. Седаковой. Сделаны выводы по поводу ранней сформированности концептного словаря лирики О.А. Седаковой, имеющего явно выраженную мифопоэтическую доминанту, а также по поводу контекстуальной нерасчленимости фольклорно-обрядового и церковно-библейского дискурсов. The article presents an analysis of ‘Assumption’ (1974), a poem from the collection ‘From Early Poems’ («Из ранних стихов») (1967–1975) by O. Sedakova. Conclusions are drawn on the early formation of concept vocabulary of O. Sedakova’s lyric poetry with a marked mythopoeic dominant; and on the contextual indivisibility of the folk ritual discourse and biblical and ecclesial discourse.Документ Особливості системної організації концептосфери: концептуальні діади та корелятивні концепти(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Руснак, К.С.У статті з’ясовано специфіку системної організації концептосфери. Уточнено вживання терміна концептуальна діада. Розкрито поняття корелятивних концептів, проаналізовано відповідні типи міжконцептуальних зв’язків. Описано способи мовної актуалізації діад та корелятивних концептів. In the article the specifics of the conceptual system is clarified. The use of the term conceptual dyad is specified. The correlative concepts are explored, the nature of that types of concept’s ties are analyzed. We describe how language updates dyads and correlative concepts.Документ Метафоризація мобільного телефону в сучасній українській публіцистиці(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Кожушко, І.А.У статті розглянуто особливості актуалізації концепту мобільний телефон у публіцистичному дискурсі. Визначено основні типи когнітивних метафор, крізь призму яких реалізуються уявлення про мобільний телефон. Проаналізовано тенденції до концептуалізації мобільного зв’язку в соціальних категоріях, до соціальних узагальнень і характеристик під час номінації мобільного телефону. Визначено мовні засоби, за допомо- гою яких метафоризація мобільного телефону проектується на українську мовну картину світу. The article describes the features of the mobile phone concept actualization in journalistic discourse. The main types of cognitive metaphors which realize beliefs about the mobile phone are defined. Tendencies to conceptualization of the mobile phone phenomenon using social categories and social generalizations for its nomination are analyzed. Linguistic means used to project the mobile phone metaphorization on the Ukrainian language world picture are defined.Документ Поетика неоднозначного в есеїстичному тексті (на прикладі есе Чеслава Мілоша «Про вигнання»)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Казакова, Т.В.; Чала, М.С.Досліджено есеїстичну поетику неоднозначного; виявлено складну (чотирискладну) структуру текстотвірного концепту есе Ч. Мілоша «Про вигнання» та досліджено її через призму інтертекстуальності. Проаналізовані художньо-семантичні перегуки циклу оповідань С. Беккета «Вигнанець», романів Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» та М. Кундери «Нестерпна легкість буття» у єдиному публіцистичному полі вищезазначеного тексту. Исследована эссеистическая поэтика неоднозначного; выявлена сложная (состоящая из четырех частей) структура текстообразующего концепта эссе Ч. Милоша «Об изгнании» и исследована через призму интертекстуальности. Проанализированы художественно-семантические переклички цикла рассказов С. Беккета «Изгнанник», романов Ф. Ницше «Так говорил Заратустра» и М. Кундеры «Невыносимая легкость бытия» в едином публицистическом поле вышеуказанного текста. This article demonstrate an essayistical poetics of ambiguous. Was detected the complicated fourpart structure of the main concept of C. Milosz’s essay «About Exile» andit was analyzed in the context of intertextuality. In this aspect were studied sendings to S. Beckett’s cycle of stories «The Exile» and novels «Thus Spoke Zarathustra» by F. Nietzsche and «The Unbearable Lightness of Being» by M. Kundera in one publicistic field of above-named text.Документ Поняття дискурсу в контексті соціальної комунікації і журналістської освіти(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Бакун, О.В.У статті розглядається важливе для теорії журналістики та гуманітаристики в цілому поняття „дискурс”. Подані узагаль-нені визначення, класифікація типів дискурсу за різними дослідниками, історія вивчення. Аналізується зв’язок термінів „дискурс” і „концепт”. Розглядається місце цих понять в журналістській освіті. В статье рассматривается важное для теории журналистики и гуманитаристики в целом понятие „дискурс”. Даются обобщенные определения, классификация типов дискурса, история изучения. Анализируется связь терминов „дискурс” и „концепт”. Рассматривается место данных понятий в журналистском образовании. The article considers discourse, an important term for humanitarian studies and journalism theory. A broad review of de-finitions, the history of study and classification of discourse types are given. The connection of the terms Discourse and Concept is analyzed. The possible place of these terms in journalistic education is examined.Документ Женщина в русском ассоциативном сознании: динамический аспект(Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2011) Страшнюк, Й.С.У статті піддаються лінгвокультурологічному аналізу структура і зміст асоціативного поля ЖЕНЩИНА, сформованого реакціями сучасних російськомовних харків’ян, виявляються особливості жіночого та чоловічого асоціативного реагування, експлікуються нові семантичні зв’язки та акценти в асоціативній структурі відповідного концепту. Показано, що ядро асоціативного поля становлять номінації, які реалізують ознаки «материнство» і «краса», при цьому опозиція ЖІНКА – ЧОЛОВІК, що визначала цей концепт раніше, виявляє тенденцію до деактуалізації. В статье представлен лингвокультурологический анализ структуры и содержания ассоциативного поля ЖЕНЩИНА, сформированного реакциями современных русскоговорящих харьковчан, выявлены особенности женского и мужского ассоциативного реагирования, эксплицированы новые смысловые связи и акценты в ассоциативной структуре соответствующего концепта. Показано, что ядро ассоциативного поля составляют номинации, реализуюшие признаки «материнство» и «красота», при этом оппозиция ЖЕНЩИНА – МУЖЧИНА, ранее определявшая рассматриваемый концепт в русском языковом сознании, обнаруживает тенденцию к деактуализации. The article is devoted to a linguistic and culturological analysis of the associative field «ZHENSHINA» (WOMAN) formed by reactions of modern Russian-speaking Kharkov citizens. Peculiarities of male and female associative reacting are revealed, new semantic connections and accents in the associative structure of the concept being researched are explicated. It is shown that the kernel of the associative field contains nominations representing patterns «motherhood» and «beauty» while the oppozition WOMAN – MAN previously determined this concept in the Russian language сonsciousness now has the tendency of deactualization.Документ Відображення концептуалізації грошей у номінативних одиницях валют (на матеріалі української преси початку ХХІ ст.)(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011) Руснак, К.С.У статті проаналізовано мовну об’єктивацію концепту ГРОШІ в номінативних одиницях валют у дискурсі української преси початку ХХІ ст. Установлено специфіку первинної та вторинної номінації гривні, долара, євро, рубля, визначено прагматичне навантаження номенів. З’ясовано особливості вербалізації відповідних фрагментів мовної картини світу в контексті соціального ставлення до певних життєвих реалій. В статье проанализирована языковая объективация концепта ДЕНЬГИ в номинативных единицах валют в дискурсе украинской прессы начала XXI века. Установлена специфика первичной и вторичной номинации гривны, доллара, евро, рубля, прагматическая нагрузка номенов. Определены особенности вербализации соответствующих фрагментов языковой картины мира в контексте социального отношения к определенным жизненным реалиям. The article analyzes linguistic objectification of the concept of money in nominative units of currencies in the discourse of the Ukrainian press, the beginning of of XXI century. Established specificity of primary and secondary nomination of dollar, euro, ruble, set pragmatic load of the nomens. The features of related fragments of linguistic map of the world are analyzed in the context of social attitudes to the respective realities of life.Документ Образ втраченого дому в художній мові поетів української діаспори(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2011) Андросова, Н.А.Стаття присвячена аналізові образів дому та бездомності у поетичній мові представників української діаспори. Відірваність від Батьківщини, побутова невлаштованість, постійна ностальгія посилюють авторське сприйняття дому не лише як житла, але й як духовного змісту. Досить часто дім за межами України сприймається як бездомність, що може дорівнювати бездуховності. Статья посвящена анализу образов дома и бездомности в поэтическом языке представителей украинской диаспоры. Оторванность от Родины, бытовая неустроеность, постоянная ностальгия усиливают авторское восприятие дома не только как жилища, но и как духовного смысла. Очень часто дом за пределами Украины воспринимается как бездомность, что может бать равно бездуховности. The article is devoted to images of home and homelessness in the poetic language of the Ukrainian Diaspora. Separation from home, poor living conditions increase the author's perception of home, not only as a dwelling, but as a spiritual meaning. Very often the home outside Ukraine is perceived as homelessness, which may be equal to lack of spirituality.