Віртуальні виставки

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/17029

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 71

"Аквілон" : 100 років від дня заснування видавництва (1921–1923) [віртуальна виставка]
(Харків, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна; Проць, Наталія Василівна
У вересні 1921 р. Федір Федорович Нотгафт разом із Вальєром Морисовичем Кантором організували приватне видавництво «Аквілон», яке спеціалізувалося на видавництві літератури з мистецтва. Власником видавництва був пристрасний бібліофіл Кантор, інженер-хімік за освітою. Художнім керівником виступав юрист за фахом, а за покликанням колекціонер та цінитель мистецтва, Ф.Ф. Нотгафт. Нотгафт писав, що головною метою “Аквілона” «...был не коммерческий расчет, не ориентация на книжный рынок, а исключительно поощрение книжно-полиграфического искусства». Тираж становив 500-1500 примірників. Це були переважно твори класичної літератури з ілюстраціями кращих художників того часу: О.М. Бенуа, К.А. Сомова, М.В. Добужинського, Б.М. Кустодієва та ін. Частина тиражу видань друкувалася на папері кращої якості. Книги нумерувалися або розфарбовувалася від руки, деякі екземпляри були іменними.
Амвросій Метлинський (1814-1870)
(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-10-22) Байрамова, Каріна Іванівна; Bairamova, Karina
Сьогодні особливого значення набула проблема дослідження історії фольклористики, зокрема періоду романтизму 1830-х - 1860-х років XIX століття. У цей час у Харківському університеті сформувалася перша романтична група літераторів, які активно використовували народну мову, що стало важливим чинником для розвитку української літератури. Твори, створені в цей період, свідчили про зростаючий інтерес до національної культури та ідентичності. Однією зі значних постатей українського романтизму того часу був український поет, перекладач, фольклорист, видавець і вихованець Харківського університету Амвросій Лук’янович Метлинський. Він відзначався глибоким патріотизмом, захоплювався природою та фольклором, що стало важливою складовою його творчості. Важливою частиною його діяльності була також робота у галузі видавництва, що сприяла поширенню української літератури та культури в умовах соціальної і політичної репресії. А. Л. Метлинський залишив по собі значний спадок, який і досі вивчається і цінується за глибину думки та художню виразність. Виставка присвячена 210-річчю від дня народження письменника.
Андрєєв Костянтин Олексійович (1848–1921), видатний математик, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У 1884 р К. О. Андрєєва було обрано членом-кореспондентом Академії Наук. ● З 1884-1899 рр. К. Андрєєв - один із засновників Харківського математичного товариства, його голова і редактор журналу «Сообщения ХМО». ● З 1885 р. - ординарний професор. ● Вся діяльність К. Андрєєва відбувалась у Харківському університеті. Вона тривала 25 років з 1874 до 1898 року. ● У 1887 році К. Андрєєвим був виданий для студентів курс аналітичної геометрії. Крім того він читав лекції з аналітичної геометрії у технологічному інституті з самого його заснування, з 1885 до 1898 року.
Барабашов Микола Павлович (1894–1971) – видатний астрофізик, засновник харківської школи планетознавства, ректор Харківського університету (1943-1945) [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Основні напрями наукової діяльності Миколи Павловича присвячені вивченню фотометричних властивостей поверхонь Місяця, Марса, атмосфери Венери та Юпітера. Працював у галузі астрофізики, проводив дослідження фізичних умов на Місяці та ін. планетах. Ще у 1918 р. Барабашов установив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю. Це було підтверджено при безпосередньому вивченню Місяця космічними апаратами. У 1920-1926 рр. провів візуальні спостереження Марса і склав карту поверхні планети. Виконав велику фотографічну фотометрію поверхні Марса, Венери, Юпітера. Сконструював (спільно з М.Пономарьовим) перший в країні спектрогеліоскоп.
Барон Мюнхгаузен : до 300-річчя з дня народження [віртуальна виставка]
(Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 300-річчя з дня народження барона Карла Ієроніма Фрідріха фон Мюнхгаузена. Всі ми звикли вважати, що барон Мюнхгаузен це вигаданий персонаж, який став найвидатнішим літературним героєм багатьох книжок та фільмів. Однак, барон Мюнхгаузен - особистість, яка існувала насправді. Знайомтесь. Автором перших оповідань про пригоди барона Мюнхгаузена був сам барон Мюнхгаузен. Його повне ім'я - Карл Фрідріх Ієронім барон фон Мюнхгаузен. Він народився 11 травня 1720 року недалеко від німецького міста Ганновер у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. У 15 років він відправився на військову службу. Коли він вийшов на пенсію, його улюбленим заняттям стало проводити вечори за розповідями небилиць. Барон збирав у власному будинку сусідів і друзів, сідав перед палаючим каміном і розігрував сцени з пережитих пригод. Щоб привернути більше уваги та зацікавити слухачів, йому доводилось прикрашати історії вигаданими деталями.
Бекетов Микола Миколайович (1827–1902), видатний вчений фізико-хімік, професор Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Харківський університет пишається тим, що перший у світі курс фізичної хімії прочитаний у Харківському університеті ще у 1865 році і лише потім, через приблизно 20 років, увійшов до програм університетів Західної Європи та Америки». (М. А. Ізмайлов)
Брати і сестри – письменники : [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021-03-03) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
3 березня за рішенням Конгресу Міжнародного ПЕН-клубу від 1986 року відзначається Всесвітній день письменника. Назва клубу розшифровується як Poets, Essayists, Novelists, що в перекладі означає «поети, есеїсти, романісти». Абревіатура PEN відповідає англійському слову, яке означає «ручка для письма». До цієї дати ЦНБ пропонує увазі читачів віртуальну виставку, присвячену братам і сестрам, які перейшли від спільних дитячих ігор до спільної творчості. Згадаємо, що стало спадщиною таких художніх тандемів.
Бузескул Владислав Петрович (1858–1931), до 160-ї річниці з дня народження видатного історика античності, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Буланкін Іван Миколайович (1901–1960) – біохімік, академік АН УРСР, ректор Харківського університету (1945–1960) [віртуальна виставка]
(Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До 120-річчя від дня народження.
Булаховський Леонід Арсенійович (1888–1961), український мовознавець, педагог, громадський діяч, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Діяльність Л.А. Булаховського як ученого багатогранна: він написав близько 400 наукових праць з питань російського та українського мовознавства, мовознавчої славістики в цілому, загального мовознавства, методики викладання мов. У 30-х роках у Харківському університеті Булаховський читав курси сучасної російської мови та її історії. На матеріалах лекцій він підготував і видав дві фундаментальні книжки, що стали чи не найвідомішими його працями: “Курс русского литературного языка” и “Исторический комментарий к русскому литературному языку”. «Курс русского литературного языка» (перше видання – 1935, п’яте – 1952) привертає увагу системою викладу матеріалу, охопленням багатьох специфічних явищ. Л. А. Булаховський одним із перших авторів посібників такого типу увів до свого «Курсу» розділ «Лексика и фразеология», і це дістало визнання наукової та викладацької громадськості і згодом поширилося на видання інших ав-торів. Весь «Курс» побудовано на яскравому і переконли-вому матеріалі мови класиків російського художнього сло-ва, видатних радянських письменників.
Бутковський Петро Олександрович (1801–1844), доктор медицини, професор Харківського університету, засновник вітчизняної психіатрії [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Харківський професор-психіатр, основоположник наукової і практичної психіатрії, який в 1834 р. видав у Харкові перший в Російській імперії підручник із психіатрії: "Душевные болезни, изложенные сообразно началам нынешнего учения психиатрии в общем и частном, теоретическом и практическом содержании, ч. 1—2, Спб., 1834".
Вальтер Антон Карлович (1905–1965), видатний вчений-фізик, педагог і громадський діяч [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Виставка присвячена 110-ій річниці від дня народження Антона Карловича Вальтера (1905-1965), видатного фізика-ядерника, академіка АН України (1951). На виставці представлені видання А.К. Вальтера, підручники, журнальні публікації, а також література про нього. Антон Карлович Вальтер зробив вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, фізики і техніки, прискорювачів заряджених частинок, розробку найбільшого у світі (на той час) лінійного прискорювача електронів за енергією 2 ГеВ.
Валяшко Микола Овксентійович (1871–1955) : 150 років від дня народження українського хіміка-органіка, професора Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків, 2021-03-20) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Видавництво “Academia” : 100 років від дня заснування (1921–1937) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
У будь-якій бібліотеці книги видавництва «Academia» посідають почесне місце. Всього шістнадцять років виходили у світ видання цієї унікальної установи, але й сьогодні вони є гордістю науки та культури. Ці книги - бібліографічна рідкість. Прийнято розділяти роботу видавництва на два періоди: ленінградський (1921-1928) та московський (1929-1937). Керував видавництвом у ленінградський період Олександр Олександрович Кроленко, а основну частину московського періоду директором «Academia» був Лев Борисович Каменєв. Видавництво “Academia” було задумано у 1921 році для публікації праць Філософського товариства при Петербурзькому університеті. У книжкових фондах нашої бібліотеки зберігається понад 400 книг цього видавництва. На виставці представлені тільки деякі видання.
Видання поеми «Гайдамаки» у фондах ЦНБ : До дня народження Т.Г. Шевченка (1814–1861) та 180-річчя від часу видання поеми “Гайдамаки” (1841) [віртуальна виставка]
(Харків, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
“Поема” Т.Г. Шевченка “Гайдамаки” написана в 1841 році молодим ще тоді поетом. Це перша в українській поезії романтична героїчна епопея національно-історичного змісту, єдиний твір такого жанру у творчості Тараса Шевченка. Цю поему читали за часів, коли жив Шевченко, читають її й тепер у наші дні. Кожне видання “Гайдамаків розходилося за короткий час. Шевченко у своєму творі взяв одну з сторінок минулого України - гайдамаччину і яскраво відобразив барвисті картини з того минулого. У 1841 р. поема вийшла окремою книжечкою, надалі стала частиною «Кобзаря» 1860 року. Присвята: «Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года» (дата викупу Т. Шевченка з кріпацтва).
Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Байрамова, Каріна Іванівна; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека
З 10 грудня 2019 року у ЦНБ відкрилась документально-художня виставка «Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв», яка знайомить глядачів з з історією створення знакових архітектурних об'єктів, створених за проектами Є. Васильєва, багато з яких вже втрачені.
Видатні математики України. До року математичної освіти в Україні (2020–2021) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
Тільки завдяки математиці ми можемо повністю зрозуміти, що таке справжня наука. Лише в мате матиці ми знаходимо найвищою мірою виражену простоту й чіткість наукового закону і таку абстракцію, на яку тільки може спромогтись людсь кий розум. Будь-яка наукова освіта, що виходить з інших положень, хибна в своїй основі. (О. Конт, французький філософ та соціолог).
Вчені Харківського університету в університетах Європи (ХІХ ст.) [віртуальна виставка]
(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021-05-15) Харьківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
До Дня Європи і Дня науки в Україні (15.05.2021).
"Генії математики" : До року математичної освіти в Україні (2020–2021) [віртуальна виставка]
(Харків : ЦНБ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2020-11-19) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
«Математика - це мова, якою написана книга природи». (Галілео Галілей). Математика - одна з найстаріших наук, яка давно увійшла до повсякденного життя людей. Історія математики відображає найвидатніші думки безлічі поколінь. Ще ніколи математика не була такою всеосяжною і потрібною людям, як зараз. Творчість вченого-математика подібна до творчості поета, де як і в поезії, діють досить складні механізми пошуку та ретельне оформлення знайденого результату. То ж згадаємо, хто були ці люди, які подарували світу науку МАТЕМАТИКУ.
Герасимович Борис Петрович (1889–1937) – видатний український астроном, один із перших астрофізиків-теоретиків і фахівців у зоряній астрономії, вихованець Харківського університету [віртуальна виставка]
(Харків, 2019) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна
• У 1916-1917 рр. Борис Петрович проходив стажування у Пулковській обсерваторії. • У 1917 році стає приват-доцентом, а з 1922 року – професором Харківського університету. • З 1920 до 1933 року – старший астроном Харківської обсерваторії. • Борис Петрович також був: з 1922-го по 1925 рік – професором Харківського технологічного інституту, з 1925-го по 1929 року - професором Харківського геодезичного інституту. • З 1929 року він керував кафедрою теоретичної механіки у Харківському Інституті Народної Освіти, де читав курси з астрономії, механіки, аеродинаміки. •У 1924-1935 роках був у закордонних наукових відрядженнях у Данії, Франції і США. •З 1931 року Борис Петрович завідував відділом астрофізики Головної (Пулковської) Астрономічної обсерваторії, а з 1933 року по червень 1937 року був її директором. •У 1934 року Б.П. Герасимовичу, без захисту дисертації, присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. •Перебуваючи в наукових відрядженнях у США, в 1927 році спільно з голландськоамериканським астрономом Виллемом Якобом Лейтеном Борис Петрович Герасимович визначив відстань Сонця від галактичної площини, а в 1928 році спільно з американським астрофізиком Дональдом Говардом Мензелем він виконав піонерську роботу, яка розглядає процеси вивільнення енергії зірок з точки зору статистичної механіки.